Здається що ні, якщо дивитись українські телеканали. В підсумкових новинах провідних телеканалів жодного згадування про 21-шу річницю Збройних Сил України.
А деякі регіональні, як наприклад Волинська ОДТРК (новини від 5 грудня) чомусь вважає батальйон Внутрішніх військ МВС України саме тим підрозділом, який уособлює Збройні Сили. Ось тільки різниця є. Одних вчили і вчать (або хоча б роблять вигляд, що вчать) Батьківщину захищати, а інших - оберігати владців від свого народу.
Як казав не зовсім військовий митник Верещагін: "Не за себе - за державу образливо!"
Уже багато років бачу однй й ту ж картину. У великих містах сотні, а то й десятки тисяч людей з прапорами і транспарантами бродять по вулицям і галасують-мітингують. Розумніші вибираються в парки та інші місця відпочинку "на шашличок". У той же час жителі невеликих міст, селищ і сіл майже стовідсотково від старих до малих дружно працюють на полях і городах. Це перший парадокс. Парадокс другий. Два останні десятиліття комуністи, які ніколи з влади не дівались, увесь час кричать про боротьбу за права трудящих і владу народу. Цікаво, а чому "товариш" Симоненко, номінально член провладної більшості у парламенті не хоче поділитись з бідними своїми статками і не закликає до цього своїх соратників? ... Читати далі »
Ну ось і знову новина. Адмірала Єжеля "пішли у відставку". Натомість прйишов цілком цивільний бізнесмен з Москви (до 1999) і шахтар (до 1999 року діяльність пов'язана з вугільною промисловістю) Дмитро Саламатін. Позитивне одне - хоч в армії 2 роки прослужив. А все інше..... Зважаючи на попередній досвід пана Саламатіна або армія стане підземною і невидимою, або все що в ній ще залишилось продадуть (навики є на посаді гендиректора "Укроборонпрому"). Навряд чи в Збройних Силах щось залишисьться національного - менталітет не той. та й доля військових навряд чи хвилюватиме бізнесмена. Що ж час покаже на що здатні шахтарі в ЗС України. Браття офіцери - тримайтеся!!!
Дивлюсь, одночасно на сайті 29 відвідувачів, щодня по 40-60. Цікаво чому мало хто ззалишає коментарі. Може було б все таки приємно, що інформація, викладена на сайті комусь цікава. А може є суттєві зауваження і з якимось матеріалом требе було б попрацювати. Ось тільки писати чомусь мало хто хоче. А шкода.
Сьогодні випадково на очі на одному з форумів потрапив дость цікавий документ Адміністрації Президента України за підписом заступника глави (до речі, цікаво, чому не голови) Адміністрації такого собі пана Скубашевського.
Це ж треба. Зрівняв Божий дар з пательнею та ще й примудрився вчергове харкнути військовим в обличчя. Ну й справді, хібе це вже така дата - 20 років розваленим Збройним Силам, зведеному нанівець престижу військовох служби. Не зрозуміло одне - як медаль 20 років ЗСУ може знівелювати престижність медалі "20 років незалежності України"? ... Читати далі »
На Форумі я вже повідомляв про пошук місця захоронення командира роти старшого лейтенанта Дорфмана Гаррі Михайловича (273-тя сд), який загинув в бою при форусуванні Західного Бугу. Вдалось встановити місце перепоховання - братська могила в с. Лудин Володимир-Волинського району (в 60-х роках було проведене перепоховання з дивізійного кладовища в районі с. Амбуків Володимир-Волинського району) 5-7 червня у Володимирі-Волинському перебували плмінник старшого лейтенанта Дорфмана - Вадим Вишневський з дружиною Галиною (м.Москва), які відвідали братську могилу (дякую військовому комісару Володимир-Волинського ОРВК підполковнику Володимиру Бондаруку і Лудинському сільському голові за сприяння в увіковічненні пам'яті офіцера-фронтовика), місце, де знаходився військовий цвинтар в с. Амбіків ( дякую старшому прапорщику Дмитру Кревському (ДПС України) та невідомому мені жителю Амбукова, який вказав це місце). Також родичі Дорфмана Г.М. мали змогу познайомитись з історичними пам'ятками древньог
... Читати далі »
Перечитую статтю за статтею , пререглядаю відеоматеріали по подям 9 травня у Львові і дивуюсь.
Коли не виплачують місяцями зарплат, радять не скиглити, а копати городи; "кидають" з заощадженнями, кредитами,вкладами; коли навколо нас кишать "елітацентри" і новітні МММи ми чомусь мовчимо. А коли помахають перед носом шматком тканини будь-якого кольору - готові бити один одного по пиці. Хіба це нормально?
Коли нашу історію крадуть, а потім переписують в залежності від політичної ситуації; коли нам на чорне кажуть біле, а на біле - чорне; коли замість всієї історичної картини нам дають лише її фрагменти - ми знову мовчимо. А коли провокують синів проти батьків, онуків проти дідів, братів проти братів - готові бити один одного по пиці. Хіба це нормально?
То хто ж ми є? Нація, чи натовп без історичної пам'яті? Ураїнці чи зайди?
Чому ми не можемо святкувати чи поминати як нормальні цивілізовані люди?. Чому ми не можемо поважат
... Читати далі »
