Перечитую статтю за статтею , пререглядаю відеоматеріали по подям 9 травня у Львові і дивуюсь. 

Коли не виплачують місяцями зарплат, радять не скиглити, а копати городи; "кидають" з заощадженнями, кредитами,вкладами; коли навколо нас кишать "елітацентри" і новітні МММи ми чомусь мовчимо. А коли помахають перед носом шматком тканини будь-якого кольору - готові бити один одного по пиці. Хіба це нормально?

Коли нашу історію крадуть, а потім переписують в залежності від політичної ситуації; коли нам на чорне кажуть біле, а на біле - чорне; коли замість всієї історичної картини нам дають лише її фрагменти - ми знову мовчимо. А коли провокують синів проти батьків, онуків проти дідів, братів проти братів - готові бити один одного по пиці. Хіба це нормально?

То хто ж ми є? Нація, чи натовп без історичної пам'яті? Ураїнці чи зайди?

Чому ми не можемо святкувати чи поминати як нормальні цивілізовані люди?. Чому ми не можемо поважати один одного просто за те, що ми живемо на одній землі? Чому нас так легко звар'ювати і кинути один проти одного? Це історичні гени, чи наша особиста недолугість?

Чому?