26 лютого на допомогу кіннотникам і піхоті в район Рожищ був перекинутий 58-й окремий танковий полк під командуванням підполковника Івана Петровича Пряхіна.

Полк увійшов до складу 1-го гвардійського кавалерійського корпусу в січні 1944 року. Протягом січня-лютого частиною було здійснено ряд маршів по важко прохідній місцевості Полісся та ще й у несприятливих погодних умовах, збережено при цьому справною та цілком боєздатною матеріальну частину. На озброєнні полку знаходились танки (точніше самохідні установки) СУ-76И, змонтовані на базі трофейних танків.

СУ-76И , встановлений як пам’ятник визволителям, у місті Сарни Рівненської області

До кінця лютого полк відбивав численні атаки підрозділів 8-ї танкової дивізії Вермахту в районі Рудня, Дубище, Торговщиця, Вовнянка, Підліски. За ці бої значна група офіцерів, сержантів в солдат була удостоєна урядових нагород.

Ще напередодні бойових дій у район Вовнянки була вислана розвідувальна група на чолі з командиром взводу розвідки 58-го отп лейтенантом Олексієм Опанасовичем Новиковим. Взводом була здійснена розвідка маршруту руху полку, виявлено склад противника, який діяв в районі Вовнянки та його систему вогню. При розвідці лейтенант Новиков отримав поранення, проте залишився в строю. Офіцер-розвідник був нагороджений медаллю «За відвагу».

Чи не найкращі бойові показники були на рахунку 1-ї танкової роти під командуванням старшого лейтенанта Сергія Олександровича Іванова. Ротою було підбито і знищено 4 батальйонні командні пункти, 9 спостережних пунктів, 2 танки Т-ІV, 5 автомобілів, 4 протитанкові гармати, подавлений вогонь 27 кулеметів, понад 300 гітлерівців. Командир роти був удостоєний ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня.

26 лютого в бою в районі села Вовнянка відзначився командир танкового взводу молодший лейтенант Іван Іванович Веремей. Уміло маневруючи бойовою машиною танк молодшого лейтенанта Веремея знищив три німецькі спостережні пункти, три кулеметні гнізда, розсіяв і частково знищив дві групи піхоти противника, підбив танк Т-ІV. Офіцер-танкіст був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Під стать офіцерам були й рядові бійці роти. Механік водій сержант Костянтин Михайлович Токарєв вміло маневрував на полі бою і показав майстерність у водінні бойової машини. Завдяки вмілим діям механіка-водія екіпажем СУ в бою під Вовнянкою були підбиті середній танк, 2 гармати з розрахунками, 5 спостережних пунктів, 4 кулемети (в т.ч. 2 крупнокаліберні), розсіяні і частково знищені три групи піхоти ворога чисельністю до 45 вояків. Також екіпажем були знищені підвода з вантажем та троє коней. Бойова машина, механіком-водієм якої був молодший сержант Іван Миколайович Кекін вразила 2 спостережні пункти, 3 кулеметні гнізда, та дві групи піхоти чисельністю до 30 чоловік. Такий самий бойовий результат був і в екіпажу СУ-76И, механіком-водієм якої був червоноармієць Володимир Полікарпович Канцирєв, а навідником сержант Іван Іванович Францев. Від прямого попадання в башту ворожого снаряду, навідник був контужений, але не покинув екіпаж і приймав участь в боротьбі з ворогом до кінця бою.  Сержанти Токарєв, Францев, молодший сержант Кекін, червоноармієць Канцирєв були нагороджені медалями «За відвагу».

Особовий склад 58-го танкового полку

Ордену Червоної Зірки був удостоєний заступник командира 1-ї танкової роти з технічної частини технік-лейтенант Микола Гаврилович Іщенко. Саме його повсякденні турботи про технічний стан техніки роти проявились в бою 26 лютого в районі Рудні та Дубища. Завдяки безвідмовній роботі техніки рота за день боїв знищила два Т-ІV, розсіяла дві групи піхоти чисельністю до 30 чоловік та знищила 5 спостережних пунктів противника. Орденом Червоної Зірки також був нагороджений механік-водій СУ-76И старший сержант Арсеній Арсенійович Печалін, який своєю майстерністю дозволив екіпажу прицільно вести вогонь по противнику. Серед заслуг сержанта була також технічно справна машина, яка безвідмовно діяла в ході наступу з 27 січня 1944 року.

При підтримці атаки на Вовнянку підрозділів 288-го стрілецького полку відзначився екіпаж машини 2-ї танкової роти, де механіком-водієм був старшина Василь Михайлович Михайлин. Старшина Михайлин в ході бою забезпечив вміле маневрування машини, завдяки швидкості руху дав можливість навіднику «працювати» по вогневим точкам противника прямим наведенням і з близької відстані. За вмілі дії на полі бою був нагороджений медаллю «За відвагу».

Вміло діяв екіпаж СУ-76И під командуванням молодшого лейтенанта Тита Фомича Єлізова. Самохідники вогнем з гармати та кулеметів знищили спостережний пункт, подавили вогонь 3 мінометних батарей, знищили ворожу вантажівку та до 45 німецьких солдат. Молодший лейтенант Єлізов був нагороджений орденом Червоної Зірки (представлявся до ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня).

У розпал бою одна з бойових машин вийшла із ладу. Екіпаж своїми силами справитись не міг і по радіостанції викликав допомогу. Усунути несправність прямо на полі бою допоміг механік-регулювальник роти технічного забезпечення Насредин Кулобаєвич Мамаюсупов. За вмілі і швидку дії на полі бою червоноармієць Мамаюсупов був нагороджений медаллю «За відвагу».

Протягом усього дня активно діяла розвідка 58-го отп. Вся розвідувальна інформація ретельно аналізувалась помічником начальника штабу полку капітаном Іваном Семеновичем Банщиковим. На чолі розвідників він також декілька разів пробирався в тил до противника і виявляв склад його угрупування. Накопичена і проаналізована протягом дня інформація стала в нагоді наступного дня, 27 лютого, коли 58-й окремий танковий полк атакував ворога в районі с. Рудня та Вовнянка. Цього дня танкістами було підбито два танки Т-IV, знищені 2 спостережні пункти, 2 командні пункти батальйонів, 3 бронеавтомобілі, 3 мінометні батареї, 12 кулеметів, до 230 гітлерівців. Капітан Банщиков на чолі розвідників знову знаходився у перших рядах атакуючих. Був поранений, проте залишався на полі бою до закінчення бою. Був представлений до ордену Вітчизняної війни 1-го ступеня, однак отримав більш високу нагороду – орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня.

Завжди цінну інформацію про противника, його вогневі засоби, підтягування резервів, перегрупування в період боїв в районі Рожища (особливо в районі Вовнянки та Топільного) здобували розвідники 58-го отп старший сержант Василь Максимович Валгадкін, молодший сержант Іван Михайлович Рулєв, червоноармієць Фазил Мирсандович Галієв. Розвідники за вмілі дії були удостоєні медалей «За відвагу». Медалі «За бойові заслуги» були удостоєні командир відділення розвідки старшина Федір Леонтійович Старченко, розвідники сержант Олександр Петрович Сосков, молодший сержант Дмитро Іванович Харін, червоноармієць Олександр Прокопович Шачнев.

У бою 27 лютого відзначився заступник командира 58-го отп з політчастини майор Іван Мойсейович Новиков. У один із найнебезпечніших моментів бою замполіт сів до бойової машини і очолив відбиття німецької атаки. Су-76И майора Новикова знищила німецький танк Т-ІV та кулеметну точку противника. За бої в районі Рожища майор Іван Новиков був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Бійці 58-го окремого танкового полку

Вміло діяв взвод СУ-76И (3-тя танкова рота) під командуванням лейтенанта Миколи Васильовича Головіна. В боях 27-28 лютого в районі Дубища бойовими машинами взводу була знищена мінометна батарея, подавлено 5 вогневих точок, знищено до 100 солдат і офіцерів, 3 вози з майном, знешкоджено 2 снайпери противника. Дії взводу лейтенанта Головіна дозволили підрозділам 181-ї сд закріпитись на новому рубежі. Михайло Головін був удостоєний ордена Вітчизняної війни 2-го ступеня.

За період боїв у районі Рудня, Дубище, Вовнянка, Торговщиця, Підліски 3-ю танковою ротою 58-го отп було знищено 5 протитанкових гармат, до 25 кулеметних гнізд, 10 спостережних пунктів, до 250 офіцерів і солдат ворога. За вміле командування підрозділом і особисту мужність в боях командир 3-ї танкової роти лейтенант Віктор Олександрович Осокін як і його підлеглий був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (представлявся до 1-го ступеня цього ж ордену).

Під стать командирам рот і взводів були і їх підлеглі.

У бою в районі с.Рудня відзначився механік водій 3-ї танкової роти сержант Ілля Іванович Бродников, котрий під вогнем противника на полі бою замінив ремінь вентилятора і повернув бойову машину в стрій. Швидке маневрування з вмілим використанням складок місцевості, бездоганний технічний стан бойової машини в боях під Вовняною, Попільним і Рожищем дозволив успішно діяти і вражати ворога екіпажу СУ, механіком-водієм, якої був старший сержант Василь Федорович Гнєздилов.

Під ворожими кулями і осколками снарядів медичну допомогу однополчанам надавав санінструктор сержант медичної служби Михайло Єгорович Мосіяшвілі. 26 лютого в районі села Рудня ним з поля бою були евакуйовані 2 офіцери (помічник командира полку з розвідки та командир танку) і 8 бійців. Сержант- медик був удостоєний ордену Слави 3-го ст.

Під час бою в районі Вовнянки відзначився агітатор полку капітан Микола Миколайович Островко. Протягом усього періоду боїв він знаходився на передовій, а в найсутужніший момент за власною ініціативою організував евакуацію з поля бою поранений офіцерів і солдат. Того дня ним були вивезено тил 9 однополчан. Був нагороджений медаллю «за бойові заслуги» (представлявся до нагородження орденом Червоної Зірки).

Ордену Червоної Зірки за період наступальних боїв був удостоєний завідувач діловодства штабу 58-го отп старший лейтенант Василь Ілліч Разгільдєєв, який у складній обстановці забезпечив своєчасне укомплектування бойових підрозділів полку за рахунок тилових, якісно відпрацьовував і передавав бойові документи в роти і штаб корпусу та 2-ї гв.кд, неодноразово виконував розпорядження командира полку в передових бойових підрозділах. За підтримання високого морально-бойового духу однополчан в боях під Рожищем та особисті мужність і відвагу орденом Червоної Зірки був нагороджений парторг 58-го отп майор Іван Петрович Бабухін.

У ході боїв активно працювали спеціалісти технічних служб полку, які евакуйовували пошкоджені машини з поля бою та в міру своїх можливостей повертали їх у стрій. Так, «технарями» 3-ї танкової роти під начальством помічника командира роти з технічної частини техніка-лейтенанта Георгія Григоровича Асєєва в районі Торговищиця – Дубище був евакуйований застряглий в болоті танк. За мінімальний час танк був повернутий у стрій і вступив у бій. За підтримання матеріальної частин роти в бойовому стані технік-лейтенант Асєєв був нагороджений медаллю «За відвагу». Для евакуації техніки, яка застрягла в болоті були залучені командири та бійці полкового саперного взводу під командуванням лейтенанта Пармена Дмитровича Баженова. Саперами був евакуйований танк під селом Торговищиця, при цьому для його виведення з болота під ворожим вогнем був збудований жердяний настил довжиною 250 метрів. Ще один танк сапери витягнули в районі між Руднею і Дубищем, для чого ними була застосована вибухівка. 27 лютого сапери взводу лейтенанта Баженова в районі села Дубище збудували переправу через водну перешкоду, що дозволило підрозділам полку переправитись і зненацька вдарити по скупченню ворога. За бої в районі Рожищ лейтенант П.Д.Баженов був нагороджений орденом Червоної Зірки. Медалями за відвагу за вмілі дії при евакуації бойової техніки та відновленні переправи медалями «За відвагу» були нагороджені командири відділень взводу сержанти Іван Олександрович Овсянников і Олександр Васильович Резвов. Медалі «За бойові заслуги» були удостоєні сапери єфрейтор Микола Павлович Косицин і червоноармієць Василь Гнатович Прокоф’єв.

Урядовими нагородами була відмічена бойова робота офіцерів і солдат, які забезпечували підрозділи полку боєприпасами, пальним та іншими видами матеріально-технічного забезпечення. Орденами Червоної Зірки були нагороджені помічник начальника технічної частини 58-го отп з артилерійського постачання інженер-капітан Валентин Петрович Дупін, котрий добився злагодженої роботи з забезпеченні боєприпасами та помічник командира полку з технічної частини капітан Федір Іванович Агєєв за відмінно організовану роботу технічної частини і постійну турботу за бойовий стан техніки.

Не одна бойова машина була повернута у стрій завдяки золотим рукам спеціалістів роти технічного забезпечення полку. Так, бригадою старшини Павла Семеновича Бугара з 26 лютого по 1 березня були відновлені чотири самохідні установки. Бригадою з ремонту колісних машин під керівництвом техніка з ремонту колісних машин молодшого лейтенанта Василя Івановича Галіндухіна і бригадира старшини технічної служби Михайла Михайловича Марсанова були відремонтовані 17 автомобілів, в тому числі здійснені капітальних ремонтів – 2, середніх – 15, поточних -5. Особлива заслуга у відновленні машин була механіка-регулювальника старшого сержанта Миколи Митрофановича Титовка. Під керівництвом електротехніка полку техніка-лейтенанта Якова Зіновійовича Зубчука здійснювався ремонт і обслуговування електроустаткування бойових машин і автомобілів. Його старанням полк ніколи не мав проблем з акумуляторами, що було немало важливим при виконанні бойових завдань. Під час боїв було відновлено електроустаткування для 9 бойових машин полку. Ремонтники під керівництвом техніка з ремонту бойових машин техніка-лейтенанта Михайла Федоровича Панова здійснили 3 середні ремонти танків, які отримали пошкодження на полі бою. Павло Бугар, Василь Галіндухін, Михайло Марсанов, Микола Титовко, Яків Зубчик, Михайло Панов були нагороджені медалями «За відвагу».

Медалями «За відвагу» також були нагороджені діловод технічної частини 58-го отп старший технік-лейтенант Олексій Петрович Бобко, котрий в ході боїв організував і здійснював облік  техніки, озброєння, боєприпасів, ПММ. Своєчасно подавав заявки на необхідні види технічного постачання, а головне правдами і не правдами добивався їх задоволення, що сприяло виконанню полком бойового завдання.

Безпосереднім виконавцем завдань із ремонту пошкодженої техніки був ремонтний взвод під командуванням молодшого техніка-лейтенанта Арсенія Дмитровича Єфімова. Окрім проведення ремонтів автомобільної техніки Арсеній Єфімов відзначився при ремонті 5 бойових машин прямо на полі бою, про чому одну з них технік-лейтенант Єфімов відремонтував прямо на нейтральній смузі. Був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Якісно виконували свої обов’язки командир взводу підвозу боєприпасів старшина Іван Якович Красін та його найближчі помічники - командири відділень підвозу боєприпасів старшина т/с Всеволод Іванович Сало і старшина Іван Дмитрович Орлов. Стараннями старшин та їхніх підлеглих, бойові машини та бійці полку прямо на полі бою своєчасно забезпечувались усіма видами боєприпасів. При цьому часто боєприпаси приходилось доставляти по відкритій місцевості під щільним вогнем противника. Вчасно підвозили на бойові позиції паливо-мастильні матеріали бійці відділення старшого сержанта Аршака Христофоровича Гамар’яна (автотранспортний взвод) та боєприпаси – відділення старшини В’ячеслава Васильовича Жандармова (взвод підвозу боєприпасів). Завдяки ним бойові машини полку не зупинялись ні на мить. Іван Красін та Всеволод Сало були нагороджені орденами Червоної Зірки, а Аршак Гамар’ян, В’ячеслав Жандармов і Іван Орлов - медалями «За відвагу». Медалі «За відвагу» був удостоєний також помічник командира полку з господарського забезпечення капітан Павло Артемович Квачадзе, котрий забезпечив під час боїв безперебійне та повне постачання продовольчого та речового майна. Медаллю «За бойові заслуги» були нагороджені помічник начальника технічної частини із забезпечення технік-лейтенант Віктор Борисович Корольов , котрий організовував постачання ГСМ для підрозділів полку, старший водій РТЗ старший сержант Кіндрат Іванович Покотилов, водії молодший сержант Валентин Михайлович Чугунов, червоноармійці Іван Харитонович Михайличенко, Шакир Шагівалієвич Салімов, Микола Михайлович Чернов, котрі доставляли боєприпаси і ПММ до бойових машин,

Охорону управління та штабу 58-го окремого танкового полку в боях в районі Рожища забезпечували бійці комендантського взводу під командуванням гвардії старшого лейтенанта Олександра Гнатовича Цвєткова. Коли необхідно було доставити важливі донесення до штабів БТіМВ 13-ї армії та АБТВ 1-го гвКК командування полку завжди доручало це досвідченому офіцеру-фронтовику. За бої 26-29 лютого гвардії старший лейтенант Цвєтков був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Усього в період бойових дій 58-го танкового полку в районі Рожище, Вовнянка, Дубище, Торговищиця, Підліски наприкінці лютого 1944 року було знищено до 420 ворожих солдат і офіцерів, до 25 кулеметних гнізд, 12-15 мінометних точок, 2 танки Т-IV, 12 протитанкових гармат, 17 спостережних і 3 батальйонні командні пункти, 7 автомобілів з піхотою і вантажами. Командир 58-го отп підполковник Іван Петрович Пряхін за вміле управління полком був нагороджений орденом Олександра Невського, а заступник командира полку майор Микола Васильович Буянов та начальник штабу майор Вартан Мартиросович Петросов – орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня.