Відомо, що офіційною датою
звільнення Турійська від гітлерівців вважається 4 липня 1944 року. Однак бої за
наше селище тривали попередні 4 місяці і древній Турійськ декілька разів
переходив із рук в руки. Про перший, маловідомий широкому загалу бій за
звільнення Турійська і піде мова в цій статті.
19 березня підрозділи 277-го
Червонопрапорного Карельського стрілецького полку (підполковник Андрій
Захарович Вєрін) 175-ї Уральської стрілецької дивізії (генерал-майор Володимир
Олександрович Борисов), які наступали на крайньому правому фланзі військ 2-го
Білоруського фронту, вийшли в район станції Турійськ. За інформацією полкової
розвідки на станції та в містечку оборону займали угорський піхотний батальйон
та посилений взвод німців.
За раніше встановленою
домовленістю з командуванням 27-ї Волинської дивізії піхоти АК, радянські і
польські підрозділи розпочали штурм станції. Безпосередньо участь у цій
операції брали 2-й стрілецький батальйон 277-го сп з радянської сторони та 1-й («Сокола»), 2-й батальйони («Яструба») 50-го піхотного
полку та 1-й батальйон 24-го піхотного полку "Кривавий місяць" ("Ольгерта")
з польської.
Для здійснення
розвідки і встановлення системи вогневих засобів противника в районі станції до
початку наступу вперед була вислана розвідгрупа на чолі з помічником командира
взводу старшим сержантом Миколою
Опанасовичем Костіним. При виконанні завдання групою був виявлений ворожий
ДОТ. Микола Костін прийняв рішення обійти оборонну споруду і продовжити
розвідку. По виконанню завдання і встановлення вогневих засобів в опорному
пункті, розвідники повертались назад, проте були виявлені німцями, які
чергували в ДОТі. Командир групи одного бійця послав з донесенням до своїх, а з
іншими вступив в бій. Чергою з німецького кулемета Микола Костін отримав
поранення обох ніг. Бувалий воїн за плечима якого була служба на кордоні та бої
з німцями з червня 1941, добре розумів, яку загрозу становить ДОТ для наступу
роти, тож не вагаючись, повзком став підбиратись до ворожої споруди. З останніх
сил сержант піднявся і одну за одною шпурнув до амбразури декілька гранат. ДОТ
замовк...
…Радянські і
польські підрозділи пішли в атаку. З наближенням до станції угорці і німці
відкрили по наступаючим підрозділам сильний кулеметний і мінометний вогонь. У
цій ситуації ініціативно і винахідливо діяв командир 4-ї стрілецької роти
кавалер ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня лейтенант Олексій Іванович Мєзін. Один взвод ротним був направлений в обхід,
а два атакували противника з фронту. Шквальний вогонь кулеметів противника
змусив взводи, які атакували з фронту залягти. Наступ зупинився. В бойові
порядки роти негайно прибув заступник командира батальйону зі стройової частини
гвардії старший лейтенант Іван
Матвійович Сидошенко, котрий підняв роту в атаку і повів за собою.
Одночасно взвод, який був направлений в обхід завдав флангового удару. В
кінці-кінців маневр, задуманий лейтенантом Мєзіним вдався. Угорці і німці стали
відступати, побоюючись оточення. Станція була захоплена. 4-та рота і поляки
стали наступати в напрямку до Містечка. Один з німецьких офіцерів, який
намагався зупинити відступ, був застрелений гв.ст.лейтенантом Сидошенком.
У ході бою
відзначились чимало радянський і польських бійців. Найдостойніші з них були
нагороджені бойовими нагородами.
…Німецького
офіцера і 38 солдат при штурмі Турійська знищив снайпер червоноармієць Курмат Зинатович Альошкін. Також
снайпер зумів обійти і знищити з тилу розрахунок німецького кулемета, який
притиснув атакуючі шеренги до землі. Серед тих, то першим дістався ворожих
траншей, був кулеметник червоноармієць Еркін
(в документах Іркін) Хикматов.
Чергою кулеметник вразив двох угорських солдат, а ще троє підняли руки вгору. У
бойових порядках передової роти виконував завдання з підтримання зв’язку
командир відділення сержант Василь
Кузьмович Орлов. Коли угорці і німці здійснили спробу контратакувати,
сержант-зв’язківець разом з піхотинцями відкрив вогонь по ворогу. Від влучних
куль Василя Орлова замертво впали три солдати противника.
20 березня бої в
Турійську продовжувались. Мужньо діяв стрілець червоноармієць Михайло Максимович Бородуля, котрий зумів
вийти у фланг відступаючим угорцям і перерізати шлях відходу ворожого
підрозділу. Завдяки вдалому маневру боєць захопив дві підводи з амуніцією та полонив
двох угорських солдат. Уміло керував своїм відділенням молодший сержант Микола Михайлович Михайловський. У ході
штурму молодший командир відбив у мадяр ручний кулемет і відкрив з нього
вогонь. Від куль Миколи Михайловського впали три вороги, а ще двох він взяв у
полон.
На кінець дня
20 березня від ворога повністю були очищені Передмістя Турійське і Містечко. Протягом
цих боїв ротою лейтенанта Олексія Мезіна були знищені до 50 ворожих вояків,
захоплені 16 полонених, 18 кулеметів, 50 гвинтівок і автоматів, міномет.
Польські підрозділи в свою чергу захопили 3 бронетранспортери, 3 протитанкові гармати, 4 станкові кулемети
та склад стрілецької зброї та амуніції.
За вмілі дії
при захопленні станції Турійськ та в подальших боях в районі Вільки Ковельської
та Ковеля лейтенант О.І.Мєзін був нагороджений орденом Олександра Невського.
Гвардії старший лейтенант І.М.Сидошенко удостоївся ордену Вітчизняної війни
2-го ступеня. Максим Бородуля, Микола Михайловський, Еркин Хикматов за мужність
і відвагу були нагороджені орденами Червоної Зірки, Микола Костін – орденом
Слави 2-го ступеня, Курмат Альошкін – орденом Слави 3-го ступеня, Василь Орлов
– медаллю «За відвагу».
Поляки
радянських нагород не отримали, зате їм дістались трофеї, захоплені в Турійську
в угорців і німців.
Сергій ЯРОВЕНКО
