Чи не найулюбленішим фільмом багатьох поколінь про події Великої Вітчизняної війни є фільм Леоніда Бикова „В бій ідуть одні „Старики”. Кадри цієї кінокартини, фрази вкарбувались в пам’ять і стали майже народною творчістю, відомі і імена прототипів головних героїв картини. Проте мало хто знає, що оті „Старики”, ота Співаюча” ескадрилья воювала і в небі Волині.

У травні 1944 року з-під Одеси на аеродром, розташований на околиці Луцька була перебазована 11-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія (гвардії полковник Осадчий Олександр Петрович), до складу якої входили 5-й (гвардії підполковник Муштаєв Павло Хомович), 106-й (гвардії підполковник Кузнєцов Микола Васильович) та 107-й (гвардії підполковник Індик Семен Леонтійович) гвардійські винищувальні авіаційні полки. 

Напередодні Львівсько - Сандомирської наступальної операції частини з’єднання отримали нові літаки ЛА-7, а 13 липня піднялись в повітря і приступили до бойової роботи. По п'ять-шість разів льотчики вилітали на бойові завдання, головним чином на супровід штурмовиків. Крім того, вели безперервну повітряну розвідку на глибину вісімдесят - сто двадцять кілометрів, прикривали наступаючі радянські війська над полем бою від ударів ворожої авіації. Дрібними групами, парами, четвірками полювали в тилу супротивника, діючи по комунікаціях і найближчих тилових резервах, перешкоджаючи німцям здійснювати перекидання до лінії фронту як живої сили, так і техніки. За свідченням очевидців повітряний простір від Луцька до Львова перетворився на арену кровопролитних боїв.

Серед льотчиків, які відвойовували у асів Люфтваффе небо Волині був і Герой Радянського Союзу капітан Віталій Іванович Попков – прообраз легендарного капітана Титаренка - „Маестро” з фільму „У бій ідуть одні старики”. В ескадрильї гвардії капітана Попкова, який мав позивний „Ландиш" (після сформування джаз-оркестру отримав прізвисько „Маестро”), протягом війни воювало 11 Героїв Радянського Союзу, а сам комеск на кінець війни став Героєм двічі. Саме цій ескадрильї благоволив маестро радянського джазу Леонід Утьосов, який подарував льотчикам два бойові літаки та 41 платівку з записами джазових композицій і одеських шансонів. Тому на відміну від фільму „Співаюча ескадрилья” виконувала в основному джаз, палким прихильником якого був комеск. До кінця війни гвардії капітан В.І. Попков здійснив 475 бойових вильотів, провів 117 повітряних боїв, особисто збив 41 літак противника. По закінченні війни продовжив службу в Збройних Силах, закінчив Військово-повітряну академію, Військову академію Генерального штабу. Командував частинами, з’єднаннями, об’єднаннями ВПС, був викладачем Військово-повітряної інженерної академії. У відставку вийшов лише у 1989 році. Почесний громадянин Москви ,Магадана, Сочі, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Гагри, Праги, Відня, Будапешта, Братислави, Парндорфа, побратима Турійська - Красніка двічі Герой Радянського Союзу генерал-полковник авіації Віталій Іванович Попков помер 6 лютого 2010 року, похований у Москві.

15 липня 1944 року в районі Горохова повітряний таран на підбитому палаючому літаку здійснив командир ланки 5-го гвап Герой Радянського Союзу гвардії старший лейтенант Сергій Глінкін, причому винищувач збив той самий „месершміт”, яких за кілька хвилин перед тим підпалив його літак. Майже як у фільмі комеск кричав по рації підлеглому „Стрибай, Серього”, але... У журналі бойових дій проти прізвища гвардії старшого лейтенанта з'явився запис: «Не повернувся з бойового завдання, загинув при тарані Me-109”. Згодом виявились що відважний пілот не загинув, а приземлився на нічийній смузі, в ста метрах від ворожих позицій (згадаймо відповідний кадр фільму).  Німці кинулися до нього, щоб захопити живим, але наші піхотинці відкрили дружний вогонь з кулеметів і автоматів, а потім і з мінометів. Санітари врятували льотчика: винесли спочатку в найближчий окоп, потім переправили в медичний пункт. Згодом Сергій Глінкін повернувся до свого полку, став заступником командира ескадрильї, а за свій подвиг був нагороджений орденом Олександра Невського.  На відміну від кіногероя капітана Скворцова, якого зіграв уродженець Ковеля Володимир Талашко С.Г.Глінкін дожив до Перемоги. Всього відважний льотчик у роки війни здійснив 254 бойові вильоти, особисто збив 30 німецьких літаків і ще 4 в групі. Останню перемогу отримав в небі над Берліном. Згодом став заступником командира ескадрильї. Полковник Сергій Григорович також після війни продовжував службу в армії до звільнення в запас у 1960 році  Полковник у відставці Глінкін Живе в Москві.  

В ході війни льотчиками 5-го гвардійського винищувального авіаційного полку у складі якого воювала „Співоча” було здійснено 23 883 бойових вильотів, зокрема у складі 11 гв вад - 15 464; проведено 1 197 повітряних боїв, в яких збито 729 літаків супротивника, з(у складі 11 гв вад - 503. При цьому полк втратив 82 льотчики. 22 пілоти полку стали Героями Радянського Союзу, з них двоє удостоєні цього звання двічі.

На кінець війни Героями Радянського Союзу стали також командир дивізії і командири її полків гвардії підполковники М.В.Кузнєцов та С.Л. Індик.