Уже з перших днів наступу кавалерійських корпусів у напрямку Луцька активно діяла військова розвідка усіх рівнів. Особливі надії покладались на корпусний окремий розвідувальний дивізіон (командир – гвардії майор Василь Васильович Воробейков), адже службу в ньому проходили і воювали чи не найдосвіченіші офіцери і бійці.

Розвідники надію оправдали. Завдяки їх діям командування корпусу, з’єднань і частин мали точні дані про противника та місцевість.

Кінний розвідувальний роз’їзд

Протягом 30-31 січня в районі с.Куликовичі (Маневицький район) вів спостереження за противником помічник командира взводу гвардії старший сержант Микола Степанович Козлов. Це вже був 17 розвідувальний вихід сержанта, то ж на його дані надіялись і командир дивізіону і розвід відділ штабу корпусу. Коли спостереження з північної околиці села перестало давати результати, молодший командир прийняв рішення перенести спостережний пункт на північний берег Стирю і протягом двох днів під самісіньким носом ворога здобував цінну інформацію. За ініціативність, відвагу і мужність в боях в районі с. Старосільці (Житомирська область) в листопаді 1943 року та при рейді на Луцьк у січні 1944 року гвардії старший сержант Козлов був нагороджений орденом Червоної Зірки.

У пошуках перших днів дій на Луцькому напрямку відзначились розвідники гвардії єфрейтор Олексій Олександрович Воскресенський (на рахунку були 20 розвідувальних виходів), гвардії рядові Тимерхон Мурзаєвич Абдрахимов (мав 25 розвідвиходів), Григорій Онисимович Коваленко (на рахунку були 9 розвідвиходів), Сергій Іванович Шепелєв (на рахунку були 23 розвідвиїзди).

Олексій Воскресенський, Тимерхона Абрахимова, Григорій Коваленко та Сергій Шепелєв вели розвідку спочатку в районі Колок, а згодом (1-5 люте) у районі населених пунктів Сильно, Цумань, Олика. Саме завдяки отриманим розвідниками даним були встановлені слабкі місця в обороні противника, що дозволило частинам корпусу вийти без значних боїв в район Луцька. В районі Колок гвардії рядовий Коваленко на повному скаку пройшов через позиції противника і виявив місця розміщення основних вогневих точок. Так само діяв і Сергій Шепеляв, котрий неодноразово мчав через ворожі колони. Гвардії рядовий Георгій Григорович Баскаков, на рахунку якого були 15 виходів у тил противника, своєчасно виявив і довів до командування інформацію про відхід колони противника із с. Сокиричі на Озерце і встановив точний складі і чисельність цієї колони. Навіть тиловики розвід ескадрону в екстремальних умовах діяли рішуче. Так, їздові гвардії рядові Костянтин Федорович Оглуздин і Муборяк Абдулхакович Габдулхаков вміло вивели з-під ворожого обстрілу в районі с.Мала Осниця брички з боєприпасами, знайшли обхідний маршрут і супроводжували колону до розташування підрозділу. За рішучі, кмітливі, мужні дії гвардії рядові Абдрахимов, Коваленко, Баскаков, Шепелєв (останні двоє представлялися до орденів Червоної Зірки) були нагороджені орденами Слави 3-го ступеня, а гвардії єфрейтор Воскресенський (представлявся до ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня) і гвардії рядовий Оглуздин– медалями «За відвагу», гвардії рядові Габдулхаков – медаллю «За бойові заслуги».

Розвідники вміло діяли також в Ківерцях, Луцьку, а по їх звільненні окремий розвід дивізіон 1-го гвКК приступив до розвідки в глибокому тилу противника.

Дії розвідувальних груп, роз’їздів в період 3 5 по 20 лютого дають змогу зробити висновок, що командування 13-ї армії все ще розглядало можливість наступу в напрямку Ковеля, як це передбачалось перед початком наступу 27 січня 1944 року.

Одна з таких розвідувальних груп під командуванням гвардії лейтенанта Олександра Васильовича Зирянова в період з 8 по 18 лютого діяла в районі Ковеля. Групою були зібрані цінні відомості про угрупування ворожих військ та його переміщення в напрямку на Луцьк. У ході рейду ворожими тилами відзначився начальник радії гвардії старший сержант Андрій Йосипович Пустовий. Відразу при переході лінії фронту розвідники отримали цінні відомості про оборону противника, тож гвардії ст.с-т Пустовий передав їх командуванню. До 13 лютого роз’їзд вийшов в район села Пересіка (нині Турійський район). Андрій Пустовий був призначений старшим дозору, який отримав завдання проникнути до села і по можливості взяти контрольного полоненого. З наближенням до населеного пункту дозор виявив групу озброєних людей. Спочатку розвідники подумали, що це німці, але згодом почули, що невідомі розмовляють польською мовою. На свій страх і ризик Пустовий вирішив іти до групи. При контакті було вияснено, що це солдати польської партизанської дивізії (27-ма Волинська дивізія піхоти АК – С.Я.). Польські вояки надали розвідникам важливі відомості про противника та свої радіодані, що в подальшому дало змогу радянському командуванню встановити і підтримувати зв’язок з командуванням 27-ї Впд. Це був напевно перший зафіксований контакт представників регулярної Червоної Армії з вояками 27-ї дивізії піхоти. Згодом гвардії старший сержант Пустовий відзначився при здійсненні розвідки в районі сіл Зелена та Вілька. На чолі групи розвідників (5 чол.), які переодяглись у німецьку форму, він пройшов майже до самого Ковеля. Відомості, зібрані розвідниками виявились цінними для командування. За мужність і винахідливість гвардії старший сержант Пустовий був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. У складі цього розвідувального роз’їзду відзначились також помічник командира взводу гвардії старшина Лазар Іванович Созаєв, командир відділення гвардії сержант Микола Юхимович Медведчиков та розвідник гвардії рядовий Данило Дмитрович Мироненко. У районі села Майдан Данилом Мироненком було виявлену групу противника (2 вантажівки, 10 підвод, до 50 вояків), яка висувалась в напрямку на Нові Мусори. 15 лютого в районі Ковеля шляхом спостереження ним була виявлення концентрація сил противника, який мав намір рухатись в напрямку на Рожище. Отримана інформація дозволила зробити висновок про початок німецького контрнаступу. Гвардії рядовий Мироненко був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Гвардії старшина Созаєв на час розвідувального пошуку до Ковеля вже мав 18 успішних розвід виходів, а гвардії сержант Микола Медведчиков -12. Цього разу ними було виявлено склад німецького гарнізону в с. Любитів та порядок охорони залізничних колій в районі села (виявив 2 вантажівки та до 50 солдат). Згодом в районі Вільки Любитівської здійснили розвідку ворожого угрупування, яке зосереджувалось в районі Ковеля. За вмілі дії під час розвідки в тилу ворога обидва молодші командири - розвідники були нагороджені орденами Червоної Зірки.

22 розвідувальні виходи були на рахунку гвардії рядового Володимира Васильовича Литвиненка. В ході рейду з 8 по 18 лютого розвідник отримав завдання вийти в район станції Голоби та розвідати сили противника. Дані, отримані розвідником дозволили роз’їзду в подальшому виконати бойове завдання. Гвардії рядовий Литвиненко був нагороджений медаллю «За відвагу».

Командир розвідувальної групи гвардії лейтенант Зирянов за вдалий розвідувальний рейд в глибокий тил ворога та подальші успішні дії в розвідці  на Бродівському напрямку був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Одночасно розвідка підрозділами корпусного підпорядкування здійснювалась і на інших напрямках.

13 лютого в район міста Млинів для зв’язку з 6-м гвардійським кавалерійським корпусом, який наступав в напрямку на Дубно, був висланий роз’їзд на чолі з гвардії лейтенантом Петром Олександровичем Федєвим. Розвідники цього разу встановлювали не сили противника, а виясняли місцезнаходження своїх розрізнених частин і допомагали налагодити зв’язок між ними і штабом корпусу.

16 лютого розвідувальний роз’їзд, у складі якого перебував командир відділення гвардії старший сержант Геннадій Степанович Митрофанов в районі села Новий Тік вів спостереження за дорогою на Боремель (нині Демидівський район Рівненської області). Розвідники виявили рух німецьких резервів і напрямку Луцька, а саме 4 вантажівок з піхотою і двох бронетранспортерів. Ворожу колону розвідники супроводжували по всьому шляху її руху, що дало змогу зробити про концентрацію німецьких військ у визначеному районі.

Цього ж дня ще одна група розвідників, до складу якої входив помічник командира взводу окремого дивізіону розвідки гвардії старший сержант Олексій Васильович Михайлович, виявив рух німецької колони, яка прямувала до місця укриття роз’їзду в районі с. Торговиця. Своєчасно отримана і передана інформація допомогла не тільки відвести небезпеку від товаришів (роз’їзд змінив місце укриття), але й простежити рух колони. Сержанти Геннадій Митрофанов і Олексій Михайлович були нагороджені медалями «За відвагу».

29 лютого розвідувальна група 33-го гвардійського кавалерійського полку (8-ма гв.кд, 6-й гвКК) отримала завдання пройти ворожими тилами і підірвати міст через р. Ланцерівка в районі с. Чаруків (Луцький район). У ніч з 29 лютого на 1 березня група під командуванням командира взводу полкової розвідки гвардії молодшого лейтенанта Якова Олексійовича Філіппова у складі гвардії старшого сержанта Якова Онисимовича Малого, командирів саперних відділень гвардії старшого сержанта Василя Василовича Радаєва, гвардії сержанта Михайла Петровича Макарова, саперів-підривників гвардії молодшого сержанта Ахвара Мандалієвича Мухтарова, гвардії єфрейтора Івана Михайловича Хлюстова перейшла лінію фронту, пройшла ворожими тилами 30 кілометрів і на світанку вийшла до місця призначення. Саперами був замінований міст через річку, а коли офіцер і 5 німецьких танкістів вийшли на міст, підірвали його разом з ворогами. Завдяки вдалій операції було зупинене просування танків противника в напрямку на Луцьк. Група з боєм відірвалась від противника і 2 березня повернулась в розташування полку. За вдалий рейд командир групи гвардії молодший лейтенант Філіппов був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, гвардії старший сержант Малий – орденом Слави 3-го ступеня, а сапери – орденами Червоної Зірки.

У період з 10 по 14 березня 1944 року в районі Берестечко-Стоянів – Горохів діяв розвідувальний роз’їзд під командуванням командира розвідувального взводу окремого розвід дивізіону 1-го гвКК гвардії лейтенанта Івана Васильовича Абрамова. Після переходу лінії фронту розвідники встановили місця розміщення та сили гарнізонів противника у заданому районі. При поверненні групи до лінії фронту розвідниками було виявлено дозор від загону УПА. Із засідки було здійснено напад. В полон був захоплений один з бійців УПА, котрого після переходу лінії фронту було передано органам контррозвідки. За 20 розвідувальних виходів, в т.ч. 4 – в глибокий тил противника, мужність і героїзм, проявлений в оях за визволення Житомира, на Луцькому плацдармі та в районі м. Броди гвардії лейтенант Абрамов був нагороджений орденом Червоного Прапора.

За Луцьку і Бродівську операції командир окремого дивізіону розвідки 1-го гвардійського кавалерійського корпусу гвардії майор Василь Васильович Воробейков був удостоєний найвищої бойової нагороди – ордену Червоного Прапора. Серед бойових заслуг командира корпусних розвідників були організація розвідки противника та місцевості на глибину до 70 км перед фронтом дій корпусу, аналіз і узагальнення отриманих даних. В нагородному листі зокрема відмічено: «…Усі рішення командування на наступ корпусу готувались розвідкою, яка висилалась окремим дивізіоном розвідки гв.майора Воробейкова. Найскладніші і найважливіші розвід завдання виконувались дивізіоном…»

Завдання з виявлення сил та засобів противника в тилу виконували також офіцери і бійці підрозділів дивізійної та полкової розвідки.

4 лютого 1944 року роз’їзд взводу розвідки 27-го гвардійського кавалерійського полку на чолі з гвардії сержантом Лукою Марковичем Воротняком, який діяв у напрямку на Рожище розвідав систему німецької оборони, склад гарнізонів та маршрути руху висування резервів противника. При поверненні з завдання розвідники були оточені групою німецьких кавалеристів (17 чол.) і вступили в нерівний бій, із якого вийшли переможцями. Гвардії сержант Воротняк був нагороджений орденом Слави 3-го ст.

Неодноразово завдання командування 26-го гвардійського кавалерійського полку із розвідку виконували бійці шабельного взводу під командуванням гвардії лейтенанта Дмитра Єгоровича Жучкова. При виконанні завдання в тилу ворога група чисельністю 18 чоловік достроково виконала завдання з захоплення контрольних полоненених. Двоє «язиків» згодом надали командуванню цінні відомості. В ході ще одного рейду ворожими тилами групою Жучкова було знищено 15 гітлерівців, два автомобілі і дві підводи з боєприпасами. При виході з рейду шлях групі перерізав німецький загін чисельністю 25 чоловік. Не дивлячись на численну перевагу ворога, гвардійці вступили в бій і вийшли з нього переможцями. Було знищено 6 німців, інші відступили. Розвідники благополучно вийшли до своєї частини. Гвардії лейтенант Жучков за хоробрість, мужність і рішучість був нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (представлявся до ордену Вітчизняної війни 1-го ступеня).

При розвідці 4 лютого відзначились стрільці-розвідники 2-го шабельного ескадрону гвардії рядові Григорій Іванович Частін та Максим Дорофійович Осипенко. Діючи у складі полкової розвід групи, гвардії рядовий Частін полонив 2 німців, а одного знищив. Гвардії рядовий Осипенко при сутичці з розвідкою німців знищив 2 німецьких солдат. У подальших боях розвідники неодноразово доставляли командуванню цінні відомості про ворога. За мужні дії були удостоєні медалей «За відвагу». Свою відвагу 44-х річний Максим Осипенко неодноразово проявив і в подальших боях. Так 19 липня 1944 року при штурмі Кам’янки Струмилової ним було врятоване життя командира взводу (нагороджений другою медаллю «За відвагу», а 23 вересня при штурмі висоти гранатами знищив кулеметне гніздо противника, яке не давало ескадрону змоги рухатись вперед (нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня). В бою за оволодіння Кам’янкою Струмиловою відзначився і Григорій Частін. При штурмі містечка розвідник загинув Посмертно був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Із 3 по 5 люте в тилу ворога (в районі автодороги Луцьк-Ковель) діяла розвідувальна група на чолі з командиром відділення розвідувального взводу 21-го гв.кп гвардії сержантом Іваном Юхимовичем Малихіним. Роз’їзд по ворожим тилам вийшов до села Переспа (Рожищенський район), де виявив підрозділ німецької мотопіхоти чисельністю 50 чоловік на 3-х бронетранспортерах, озброєних 22мм гарматами, 3 танки та бронеавтомобіль. За допомогою місцевих жителів було визначено завдання цієї німецької групи підрив залізничного мосту через Стир в районі Рожища. Розвідувальні дані були негайно передані командуванню. В район мосту були вислані додаткові сили. Рейд німецької групи виявився безрезультатним. Німці були зустрінуті ще на підходах до мосту і розсіяні. За виконання завдань командування із здійснення розвідки гвардії сержант Малихін був нагороджений орденом Слави 3-го ст. (представлявся до нагородження орденом Червоної Зірки). Орденами Слави 3-го ступеня також були нагороджені радисти 7-го окремого гвардійського ескадрону зв’язку гвардії старші сержанти Тимофій Іванович Васін та Борис Олександрович Тузов, котрі входили до складу пошукових груп від 21-го гв.кп. Завдяки ним розвідувальні роз’їзди мали постійний зв’язок з командуванням і своєчасно передавали здобуті розвідувальні дані.

Ще один розвідувальний роз’їзд від 21-го гв кп у цей час діяв в районі Горохова. Під час рейду відзначився гвардії рядовий Микола Іванович Поляков, котрий своєчасно передавав командуванню цінну інформацію про переміщення противника та склад його сил. Був нагороджений орденом Слави 3-го ст.

Із 7 по 14 люте 1944 року в районі Млинів, Муравлина (Рівненська область) завдання з розвідки противника здійснював окремий розвідувальний ескадрон (командир – гвардії старший лейтенант Хаджисмел Салаєвич Хекілаєв) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії. Пошукові загони та групи кружили по району з метою виявлення підходу сил противника, а заодно збирали інформацію про місцеве націоналістичне підпілля.

13 лютого в районі міста Млинів відзначився командир взводу окремого розвідувального ескадрону 1-го гв.КК гвардії старший сержант Григорій Трохимович Амплєєв, котрий на чолі розвідувального роз’їзду проскочив оборону ворога і точно розвідав угрупування німців в районі Перевертів, Сморава. Розвідниками було виявлено місця зосередження до 50 танків, батальйону піхоти, та 3-х артилерійських батарей. Щоб не гаяти часу розвідники галопом прорвались через лінію німецької оборони назад і доставили цінні відомості командуванню. За здійснення глибокої розвідки в районі міста Пінськ 19-27 січня (роз’їздом з засади було знищено 2 вантажівки з піхотою) та рішучі дії під Млиновом гвардії старший сержант Амплєєв був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Зрозуміло, що забезпечення окремих пошукових груп продовольством та боєприпасами вимагало неабияких зусиль тиловиків. З таким завданням «на відмінно» справився гвардії рядовий Василь Данилович Єрмаков, котрий був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

До активних розвідувальних дій залучались також розвідники артилерійських полків. Так, 17,18 лютого в районі села Чаруків Луцького району діяла розвідувальна група від штабу артилерії 1-го гв.КК під командуванням гвардії старшини Петра Павловича Кривенка. Отримані розвідниками дані дозволили командуванню полку відкорегувати план артилерійського наступу. За вмілі дії і неодноразові рейди в тил противника гвардії старшина Кривенко був нагороджений медаллю «За відвагу» (представлявся до ордену Слави 3-го ступеня).

20 лютого радянське командування отримало інформацію про стягування противником резервів в районі Бокіймо, Княгинине, Полинівка (всі Радивилівський район Рівненської області). Для вияснення змін в угрупуванні ворога та його намірів розвідувальні органи всіх районів 13-ї армії отримали завдання здійснити активні заходи. Розвідувальні роз’їзди, пошуково-розвідувальні групи одна за другою переходили лінію фронту з метою захоплення контрольних полонених та спостереження за противником. 

У ніч з 21 на 22 лютого розвідувальна група під командуванням гвардії старшини Олександра Дмитровича Захарова від розвідувального ескадрону 2-ї гв.кд отримала завдання взяти контрольного полоненого в районі села Полинівка (Млинівський район Рівненської області). Бійці групи захоплення під командуванням командира роз’їзду гвардії старшого сержанта Олексія Степановича Іванова зняла вартового і увірвалась до німецького бліндажу. Першими до бліндажу увірвались гвардії молодший сержант Андрій Васильович Комісаренко та гвардії рядовий Єрохов. Розвідники вбили одного гітлерівця, а другого захопили в полон. Випадковий постріл розкрив наміри розвідників. З села на допомогу своїм стали вибігати гітлерівці. Станковий кулемет ворога вогнем із автомата подавив гвардії старший сержант Іванов. Ним же були зібрані документи, що знаходились в бліндажі. Ворогів, які бігли до бліндажа, вогнем з автомата зустріла група прикриття у складі гвардії єфрейтора Віктора Асафовича Симакова, гвардії рядових Григорій Костянтиновича Єрьоміна та Володимира Андрійовича Ковтуна. Сміливі та рішучі дії розвідників дозволили їхнім товаришам відійти з язиком. Згодом відірвалися від переслідування і бійці групи прикриття. Через деякий час розвід група гвардії старшини Захарова проникла в тил противника в районі села Новосілки (Млинівський район Рівненської області). Розвідники знищили групу німецьких мотоциклістів, захопили полоненого і без втрат повернулись до своїх. За мужні дії гвардії старшина О.Д.Захаров був нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (представлявся до ордену Червоного Прапора), гвардії молодший сержант Комісаренко – орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (до уваги були взяті також дії в розвід групі гвардії старшого сержанта Амплєєва в районі Пінська), гвардії старший сержант Іванов - орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, розвідники групи прикриття - медалями «За відвагу».

В період з 28 лютого по 1 березня у ворожих тилах в районі Пустомити – Скірче – Горохів діяв роз’їзд гвардії лейтенанта Петра Олександровича Федяєва (окремий дивізіон розвідки 1-го гвКК). Роз’їзд вже вдруге виконував завдання з виявлення підходу резервів противника (до цього діяв з 21 по 25 лютого), встановлення міць дислокації штабів, тилових, технічних та медичних установ противника.

Розвідник гвардії рядовий Павло Андрійович Арсеньєв вночі подавав лінію німецьких патрулів в районі села Хубин (Губин), поник у село і встановив наявність сортувального госпіталю німців. За відвагу і міжність проявлену в ході розвідувальних виходів в районі сіл Озеро (30 січня – 1 лютого), Хубин (28.02 – 01.03), а згодом в районі Ожидів - Буськ Львівської області (6-9 квітня) гвардії рядовий Арсеньєв був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

3 березня розвід група від окремого розвідувального ескадрону (командир - гвардії капітан Пилип Гнатович Дорохов) 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії, яка все ще билась з ворогом під Рожищем, пройшла ворожими тилами на глибину до 70 кілометрів і перетнула магістраль Луцьк-Львів в районі населеного пункту Мирославка. Групою були встановлені склад сил й наявність бронетехніки противника. З донесенням до штабу дивізії був направлений гвардії рядовий Іван Фролович Тюрін. На шляху до своїх Іван Тюрін був оточений групою німців, проте не розгубився і вступив у бій. Від кулі розвідника впав один з ворогів, інші зам’ялись. Іван Фролович скористався цим і зник у лісових хащах. П’ять діб болотами виходив розвідник до своїх, але донесення командуванню дивізії таки доставив. За мужність був нагороджений медаллю «За відвагу» (представлявся до ордену Червоної Зірки).

4 березня розвідники однр 1-го гвКК діяли в районі Берестечка. Шлях через ворожі пости і місце переправи знайшов гвардії рядовий Григорій Семенович Винниченко. Ним же в самому містечку було виявлено німецьку танкову роту та технічні засоби противника. За дії в розвідці був нагороджений медаллю «За відвагу».

6 березня роз’їзд окремого дивізіону розвідки 1-го гвККК під командуванням гвардії лейтенанта Михайлова здійснював розвідку в районі с. Коршів (Горохівський район). Для розвідки переправ та вияснення обстановки до самого села було направлено гвардії сержанта Юхима Васильовича Картавих. Розвідник виявив, що німецький саперний взвод при допомозі місцевих жителів будує міст через річку Ляперівка, який міг би витримати важку артилерію. Дані негайно були передані до штабу корпусу. Згодом гвардії сердант Картатих відзначився в розвідувальних виходах в районі Казимирівна (19.03), де «зняв» німецького спостерігача і вилучив у нього документи та виявив підхід резервів противника до Стирю в районі с. Монастирок 22.03. Міст був своєчасно знищений, що не дало змогу противнику ввести у бій свої резерви. Гвардії сержант Картавих був нагороджений орденом Слави 3-го ст. За свій 20-й розвідувальний вихід медаллю «За відвагу» був нагороджений розвідник коваль гвардії рядовий Юхим Вікторович Коваль, котрий під час рейду до Берестечка виконував обов’язки бокового дозорного.

Поки ескадрони 7-ї гв.кд вели бої на ближніх підступах до Луцька у ворожих тилах діяли розвідувальні групи дивізійних і полкових розвідників. Окрім розвідувальних завдань бійці цих груп також виконували завдання диверсійного характеру, зокрема знищення мостів, переправ та перешкоджання відновленню противником вже зруйнованих.

Так, групою під командуванням помічника командира взводу розвідки 26-го гвардійського кавалерійського полку гвардії старшини Михайла Васильовича Шорникова та командира відділення цього ж взводу гвардії сержанта Олександра Васильовича Тенеткова протягом трьох діб зривались спроби німецьких саперів відновити міст через Стир в районі села Боромель. При цьому розвідниками були знищені 15 солдат противника (6 з них знищив командир відділення особисто) та підбита вантажівка, яка підвозила пиломатеріали. Особливо в бою під с. Баромель відзначились розрахунок ручного кулемету у складі гвардії рядових Олексія Матвійовича Єлєсова та Петра Табуновича Бордаєва, котрі вогнем з кулемету знищили 10 гітлерівців та 2 надувних човни ( крім того Олексій єлесов в розвід пошуках знищив 15 і полонив 3 німецьких солдат, а Петро Бордаєв в бою під Боремлем знищив з автомата 4 гітлерівців), 2-й номер ручного кулемета гвардії рядовий Павло Пилипович Диваєв (в розвід пошуках знищив 6 і захопив в полон 3 ворожих солдат), гвардії рядові Михайло Федорович Шолохов (у розвід пошуках на берегах Стирю у складі групи знищив до 15 солдат противника та полонив 3 німецьких військовослужбовців) і Михайло Григорович Кондратенко (знищив трьох ворогів, в бою отримав важке поранення і був евакуйований до госпіталю). Трьох німецьких розвідників вогнем з ручного кулемету знищив і командир розвід групи гвардії старшина Шорников. Згодом група під командуванням Олександра Тенеткова вміло діяла при виконанні завдання із захоплення контрольного полоненого. В районі Чаруків, Михайлівка розвідники напали на боївку УПА, чисельністю 15 чол., знищили 4 бійців, а 2 полонили і доставили до штабу полку. За період дій групи на західному березі Стирю розвідники знищили 30 ворожих вояків і захопили 4 солдат і одного унтер-офіцера. Гвардії сержант Тенетков за вмілі і мужні дії був нагороджений орденом Червоної Зірки, гвардії рядові Диваєв, Єлісов та Шолохов – орденами Слави 3-го ступеня, гвардії старшина Шорников, гвардії рядові Бордаєв і Кондратенко – медаллю «За відвагу».

Успішно діяли також розвідники відділення гвардії сержанта Віктора Григоровича Кузіна. Командування полку характеризувало сержанта – розвідника як хороброго, рішучого, ініціативного молодшого командира. Його рисами були енергійність, вимогливість, правдивість. Групою неодноразово доставлялись цінні відомості про противника. Склад ворожого угрупування розвідники підтверджували показаннями контрольних полонених. За час дій на західному березі р. Стир відділенням Кузіна було знищено 20 німців, 8 взяті в полон. На особистому рахунку сержанта було 5 солдатів противника і один офіцер. При розвідці в районі Чаруків, Коршів група гвардії сержанта Кузіна стикнулась з 15 гітлерівцями. В сутичці німці були розсіяні, а розвідники захопили «язика», котрого доставили в штаб полку. Полоненого в сутичці захопив гвардії рядовий Павло Петрович Бурмистров, котрий  також знищив трьох німців. За геройські дії був нагороджений медаллю «За відвагу». У роки війни Павло Бурмистров цією нагородою був нагороджений тричі, а крім того – медаллю «За бойові заслуги».

9 березня при розвідці в тилу противника відзначився розвідник 26-го гв.кп гвардії рядовий Василь Петрович Латко. В сутичці з ворогом вогнем з автомата він знищив 4 ворожих солдат, а німецького єфрейтора полонив і доставив до штабу полку. За лютий 1944 року гвардії рядовим Латко були знищені 7 і взяті до полону 3 гітлерівців.

При пошуку 9 березня німецького унтер-офіцера полонив гвардії рядовий Петро Петрович Фадєєв. В лютому 1944 року ним було знищено 8 гітлерівців і 1 взятий у полон.

8 знищених, 2 полонених гітлерівців та підвода з військовим майном за період з 22 лютого по 8 березня 1944 року були на рахунку ще одного відважного полкового розвідника гвардії рядового Петра Прохоровича Петренка. Саме завдяки цьому розвіднику командування полку довідалось 25 лютого про підтягування ворогом в район Рожища свіжого піхотного батальйону. Вогнем полкової артилерії німецький підрозділ був розсіяний та частково знищений.

При розвідці противника в районі сіл Блудів, Михайлівка розвідгрупа 26-го гв.кп під командуванням гвардії старшого сержанта Леоніда Пилиповича Палухіна стикнулись з загоном німецьких карателів чисельністю 50 чоловік. Розвідники вступили в бій. 25 карателів були знищені, а двоє взяті в полон. 4 ворогів знищив командир розвід групи. 6 ворогів вогнем з автомата, а одного в рукопашній сутичці знищив гвардії рядовий Іван Олександрович Хлистов. Іван Хлистов також відзначився при захопленні контрольного полоненого 9 березня.

Гвардії сержант Кузін, гвардії рядові Латко, Фадєєв, Петренко, Хлистов були удостоєні орденів Слави 3-го ступеня, а гвардії сержант Палухін – медаллю «За відвагу» (представлявся до ордену Червоної Зірки).

Протягом лютого - березня в рейди по тилам ворога неодноразово здійснювала розвідувальна група під командуванням гвардії молодшого лейтенанта Семена Михайловича Єрмакова (окремий ескадрон розвідки 7-ї гв.кд). Розвідники збирали цінну інформацію про стягування ворожих резервів в районі Блудів, Білосток, Горохів і передавали її до свого штабу. 8 березня групою в районі Горохова був захоплений німецький офіцер, який надав цінні відомості про склад німецького угрупування в районі Дубно – Броди. За сміливі дії в розвідці гвардії молодший лейтенант Єрмаков був нагороджений орденом Червоної Зірки.

З 12 по 15 березня розвідник гвардії рядовий Петро Іванович Харитонов, який діяв у складі розвідувальної групи від окремого розвід ескадрону 7-ї гв.кд відзначився хитрістю та винахідливістю. 12 березня розвідник переодягнувся в цивільний одяг і під виглядом місцевого жителя проник у Берестечко, де здобув інформацію про склад гарнізону противника та розташування його тилових підрозділів. 15 березня Петро Харитонов в районі міста Горохів у сутичці з розвідувальною групою противника знищив 3 ворогів і вилучив у них документи. За відвагу і мужність був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (представлявся до ордену Червоної Зірки). Свого напарника страхував гвардії рядовий Іскандер Умиркаєв, котрий вів спостереження на околиці містечка. Був нагороджений медаллю «За відвагу».