Субота
30.03.2024
05:50
Форма входу
Категорії розділу
Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944. [17]
Бойові дії 1-го та 6-го гвардійських кавалерійських корпусів, 181-ї стрілецької дивізії 27 січня - 22 лютого 1944 року на території Волині і сусідніх районів Рівненщини
Рубіж над Стирем. Луцький плацдарм [15]
Бойові дії на берегах Стирю 23 лютого - 9 березня 1944 року. Конкретизація матеріалу "Лютневе протистояння" з розділу "Бої місцевого значення".
Рубіж над Стирем. На Рожищенському напрямку. [13]
Бойові дії в районі Рожище, Сирники, Рокині з 22 лоютого по 9 березня 1944 року
У ворожих тилах. [2]
Бойові дії розвідників з'єднань та частин у тактичному та оперативному тилу противника.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 394
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » За рядками нагородних листків » Рубіж над Стирем. На Рожищенському напрямку.

Завершальна крапка. Бій за Сирники. 9 березня 1944 року.

9 березня в історії з німецьким наступом в напрямку Ковель – Рожище – Луцьк було поставлено останню крапку.

1-й стрілецький батальйон 271-го стрілецького Нижнє-Волзького полку 181-ї сд під командуванням капітана Олександра Федоровича Конякіна отримав завдання оволодіти шосейною дорогою Ковель - Луцьк та звільнити село Сирники Напередодні наступу командирам і бійцям батальйону був доведений наказ Ставки ВГК за №16 та роз’яснена поставлена задача.

 

Командир 1-го сб 271-го сп капітан О.Ф.Конякін

Значний обсяг робіт при підготовці до атаки виконав ад’ютант старший батальйону лейтенант Іван Семенович Топчий. Під його безпосереднім керівництвом була організована розвідка переднього краю та вогневих засобів противника, організований зв’язок з ротами та приданими артилерійськими розрахунками.

Виконуючи поставлене завдання, батальйон знищив 350 ворожих солдатів і офіцерів. Командир батальйону, який постійно знаходився в передових шеренгах і особистим прикладом заохочував підлеглих до рішучих наступальних дій був важко поранений. Під вогнем противника виніс з поля бою і доправив до батальйонного медичного пункту комбата стрілець 1-ї стрілецької роти рядовий Семен Никифорович Євенко. Проте медики вже нічим допомогти не змогли – рани виявились смертельними.

Командування батальйоном прийняв заступник з політчастини капітан Тимофій Ульянович Сова. Бійці під його командуванням продовжили наступ і виконали поставлене завдання.

У фланг німецької оборони вдарила 1-ша стрілецька рота. Одним з перших до німецької оборони добіг стрілець рядовий Назар Федорович Андрійчук. Вогнем із автомата і гранатами стрілець знищив 16 гітлерівців і увірвався в траншею. У другій стрілецькій роті одним з перших до села увірвався рядовий Григорій Федорович Мельник. Відважним стрільцем в бою були знищені 6 гітлерівців. 9 гітлерівців вогнем з ручного кулемету знищив рядовий Сергій Омелянович Трофимчук. Ще дев’ять ворогів, які мали намір вдарити у фланг взводу вогнем із ручного кулемета «поклав» командири відділення молодший сержант Микола Ілліч Хомяков. Двох вбитих гітлерівців записав на свій рахунок рядовий Устин Омелянович Биковський, котрий в попередніх боях вміло виконував обов’язки зв’язкового командира роти.

На ділянці наступу 3-ї стрілецької роти уміло та відважно діяв рядовий Іван Михайлович Вітер, котрий підібрався до німецького кулемету і знищив вогнем його розрахунок. Сміливістю в бою відзначився також рядовий Ісмаіл Абдулович Бічурін, котрий в ході атаки знищив 3-х гітлерівців і у складі відділення першим в роті увірвався на околицю населеного пункту. Чотирьох ворогів вогнем з автомата знищив рядовий Микола Григорович Демиденко. Рядовий Демиденко також був серед перших бійців 3-ї ср, які увійшли до села.

Однією з перших до Сирників увірвалась рота під командуванням командира взводу протитанкових рушниць старшого лейтенанта Леоніда Михайловича Васютіна. Бійці роти в бою за село знищили 20 ворогів і закріпились на околицях населеного пункту.

Мужньо діяли бійці стрілецького взводу молодшого лейтенанта Миколи Федоровича Мальцева (3-тя стрілецька рота). На чолі зі своїм командиром взвод під прикриттям артилерійського вогню наблизився до переднього краю оборони ворога, атакував противника, вибив з траншей і увірвався на північну околицю Сирників. Поруч ворога атакував взвод під командуванням молодшого сержанта Федора Єгоровича Качуріна. Командир відділення прийняв командування підрозділом після поранення командира взводу, і вивів свій підрозділ на околиці села. В бою особисто знищив 6 гітлерівців.

Відділення сержанта Григорія Борисовича Пашка (3-тя стрілецька рота) одним із перших увірвалось на околицю села. Командир відділення особисто знищив до десятка ворогів. У фланг ворогу вдарила група бійців на чолі з помічником командира взводу 3-ї ср сержантом Олександром Івановичем Куренковим. Групою в бою за Сирники були знищені до 15 гітлерівців. Трьох ворогів на вулицях села вбив рядовий Інсафар Сгайдинов.

При атаці позицій ворога особистий приклад показував комсорг батальйону сержант Георгій Володимирович Смирнов. Йдучи попереду бойових порядків вогнем з автомату він знищив 5 гітлерівців і одним з перших увірвався до села.

Разом з стрільцями в атаку пішли й розвідники полку. Сміливо й рішуче діяли розвідники взводу кінної розвідки єфрейтор Семен Петрович Воронін та рядовий Павло Іванович Брилєв. Розвідники в числі перших перетнули шосе і увійшли на околиці села. Семен Воронін бою знищив німецького офіцера і двох солдат, а Павло Брилєв пробрався у тил кулеметного гнізда і нейтралізував його. Розвідник взводу пішої розвідки двадцятилітній старшина Іван Олександрович Бізяєв першим піднявся в таку і кинувся на ворога. В рукопашному бою знищив двох гітлерівців і гранатою кулеметний розрахунок противника, згодом вогнем із автомата забезпечив підхід піхоти до околиць села.

 

Рукопашна

Поруч з ним діяли старший сержант Лук’ян Пантелійович Панченко та рядовий Микола Іванович Корягін котрі взяли в полон двох гітлерівців і захопили цінні документи. Протягом усього періоду боїв своєчасно збирав відомості про втрати та готував донесення до штабу батальйону єфрейтор Зиновій Данилович Шишкін. Крім того в ході боїв він виконував обов’язки зв’язкового командира роти. На чолі свого розвідувального відділення позиції німців в районі села Сирники атакував сержант Федір Федорович Кононов. У бою відважний молодший командир першим увірвався до населеного пункту і знищив двох німців. Одним з перших до населеного пункту також увірвався командир розвідувального відділення старший сержант Володимир Максимович Морозов. Бійці відділення відбили контратаку німців і забезпечили вихід на зайнятий рубіж підрозділам 1-го стрілецького батальйону. В бою старший сержант Морозов особисто знищив 2-х гітлерівців.  Ще два німці впали під кулями командира відділення сержанта Івана Матвійовича Шестакова, котрий також одним з перших увірвався на околицю Сирників. Двох ворогів знищив і розвідник рядовий Серафим Григорович Осипенко, котрий показував в ході бою особистий приклад мужності і самовідданості.

Своїх піхотинців вогнем при наступі на Сирники підтримала полкова винищувально - протитанкова батарея 45мм гармат. Спостережний пункт, 2 станкові кулемети та до 10 ворожих солдат знищив розрахунок молодшого сержанта Володимира Георгійовича Куренкова. У складі цього розрахунку також вправно діяв замковий рядовий Іван Гаврилович Хмиров. Їздовий рядовий Михайло Єлисейович Чернишов під час бою за Сирники під час артилерійського нальоту на позиції батареї вивіз з під вогню протитанкову гармату, а згодом своєчасно доставив її на відкриту вогневу позицію. Відкриття вогню з цієї гармати дозволило радянській піхоті продовжити атаку. Уміло діяли бронебійники полкової роти ПТР. Так, розрахунком протитанкової рушниці рядового Григорія Йосиповича Лавреньєва був знищений кулемет і 10 ворожих піхотинців. Вправні дії проти танкістів і бронебійників значно полегшили виконання поставленого завдання.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 серпня 1944 року капітану Конякіну Олександру Федоровичу посмертно було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

 

Меморіальна плита на місці захоронення О.Ф.Конякіна. м.Луцьк

Капітан Сова за проявлені сміливість і вміння командувати в бою був представлений до ордену Червоного Прапора, однак волею вищого командування був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня також був нагороджений старший лейтенант Васютін. Лейтенант Топчий (представлявся до ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня), молодший лейтенант Мальцев, сержант Смирнов (представлявся до ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня), молодший сержант Качурін (представлявся до ордену Слави 3-го ступеня) за вмілі дії, сміливість і відвагу були нагороджені орденами Червоної Зірки, сержант Пашко, єфрейтор Воронін, рядовий Андрійчук – орденами Слави 3-го ступеня, старшина Бізяєв, старші сержанти Морозов, Панченко, сержанти Кононов, Куренков, молодші сержанти Коротков, Хомяков, Шестаков, рядові Брильов, Вітер, Бічурін, Демиденко, Євенко, Мельник, Лаврентьєв,Осипенко, Сагайдінов, Трофимчук, Хмиров – медалями «За відвагу» (старшина Бізяєв і старший сержант Панченко представлялись до орденів Слави 3-го ступеня, рядовий Брильов - Червоної Зірки), рядові Корягін (представлявся до ордену Слави 3-го ступеня), Шишкін, Биковський, Чернишов – медалями «За бойові заслуги».

Праворуч наступав 2-й стрілецький батальйон. У бою відзначився комсорг батальйону лейтенант Олександр Іванович Мошенський. На чолі групи бійців він повинен був прикрити правий фланг батальйону. Коли гітлерівці стали контратакувати, лейтенант Мошенський зі своєю групою відбив 2 контратаки, знищивши при цьому 17 ворогів. За відвагу в бою був нагороджений орденом Червоної Зірки.

9-та стрілецька рота (3-й батальйон) під командуванням лейтенанта Миколи Яковича Благообразова зайшла у фланг противнику і кинулась в атаку. В бою було знищено до 40 гітлерівців. Відважно і вміло діяв помічник командира взводу молодший сержант Іван Леонідович Поспєлов, котрий в бою замінив командира взводу. На чолі групи бійців Іван Поспєлов обійшов противника з флангу і зайшов в тил німецького ДзОТу, блокувавши його. Два гітлерівці здались в полон, стрільці захопили ручний кулемет. Одними з перших у ворожу траншею увірвались бійці під командуванням помічника командира взводу старшого сержанта Дмитра Васильовича Корбаня. Особисто помкомвзводу були знищені 5 ворожих солдат. Серед бійців 9-ї стрілецької роти також відзначився командир відділення рядовий Яків Сергійович Привалов, котрий першим увірвався до ворожої траншеї, знищив розрахунок 50мм німецького міномету, а сам міномет використав проти колишніх господарів. Від вогню міномету загинули ще 5 гітлерівців, які відступали з Сирників. Відважними були дії стрільця рядового Шарифа Бафаєва, котрий знищив гітлерівця і захопив німецький ротний міномет. Згодом рядовий Бафаєв відзначився у розвідці. Ним була перерізана лінія зв’язку і захоплені два німецькі зв’язківці. Обов’язки командира вогневого взводу в полковій батареї 76мм гармат продовжував виконувати командир взводу боєпостачання старший технік-лейтенант Леонід Кузьмович Бородін. Взводом під його командуванням в районі Сирників 9 березня був знищений німецький обоз з боєприпасами, який складався з 10 одиниць гужового транспорту.

 

Бій у населеному пункті

Лейтенант Микола Благообразов за ініціативу і мужність в бою був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступня, старший технік-лейтенант Бородін – орденом Червоної Зірки, а молодший сержант Іван Поспєлов до медалі «За відвагу», отриманої за бої під Рожищем, добавив орден Слави 3-го ступеня (представлявся до ордену Слави 2-го ступеня). Ордену Слави 3-го ступеня був удостоєний і рядовий Шариф Бафаєв. Старший сержант Дмитро Корбань був удостоєний медалі «За відвагу». За рішучі дії при звільненні Сирників свою другу бойову нагороду за бої на Волині – орден Червоної Зірки (представлявся до ордену Слави 3-го ступеня) отримав і Яків Привалов.

На ділянці наступу 8-ї стрілецької роти першим у ворожу траншею увірвався рядовий Павло Васильович Черников. У рукопашному бою він знищив одного гітлерівця, а двох захопив у полон. Був представлений до ордену Слави 3-го ступеня, однак отримав вищу нагороду – орден Червоної Зірки.

Атаку батальйонів вогнем підтримали артилеристи 375-го Челябінського артилерійського полку гвардії підполковника Ільютовича.

Ще до початку операції зі звільнення Сирників з передового спостережного пункту розвідниками 4-ї батареї під керівництвом командира відділення старшого сержанта Олексія Арсентійовича Германа були виявлені місця розташування мінометної батареї, двох кулеметних гнізд. З початком наступу ці цілі були подавлені вогнем батареї. В ході подальшого бою розвідник виявив і передав точні координати скупчення групи німецької піхоти чисельністю до 150 чол. та двох вантажівок. За переданими даними вогнем артилерії було знищено до 80 гітлерівців та розбиті обидві вантажівки.

У смузі відповідальності 3-ї артилерійської батареї розвідником червоноармійцем Леонідом Сергійовичем Демидовим були виявлені позиції артбатареї та двох ворожих кулеметів. Завдяки точному корегуванню вогню кулеметні гнізда були розбиті, вогонь ворожої батареї подавлений, а також знищено до 20 німецьких піхотинців.

Артилерійська підготовка перед початком наступу стрілецьких підрозділів дещо деморалізував гітлерівців (при артпідготовці було знищено до 70 вояків, подавлена артилерійська батарея, знищено два кулеметні гнізда), що полегшило дії батальйонів. При супроводі наступу батальйонів артилеристами 2-го дивізіону додатково були знищені 2 мінометні батареї, кулеметне гніздо, понад десяток піхотинців.

Цього дня серед артилеристів особливо відзначились начальник розвідки 2-го дивізіону старший лейтенант Єгор Іванович Бабин (розвідники-спостерігачі під його керівництвом виявили позиції артилерійської, 3 мінометних батарей, 4 кулеметні гнізда) та командир 6-ї батареї старший лейтенант Василь Михайлович Насонов (батарея знищила мінометну батарею ворога, 2 станкові кулемети, до 40 ворожих офіцерів і солдат).

Як і під Олександрівкою вміло діяли бійці вогневого взводу лейтенанта Валентина Олександровича Мочалова, які знищили 3 вогневі точки і розсіяли 40 піхотинців ворога.

Так само вміло діяли розрахунки вогневого взводу, яким командував старший лейтенант Василь Федорович Теремець (2-га батарея, 1-й адн). Взводом були знищені спостережний пункт, 3 вогневі точки, розсіяні і знищені до двох десятків гітлерівців. Вогневий взвод старшого лейтенанта Теремця відзначився і в попередніх боях в районі Олександрівки та Рожищ, де відбив 4 німецькі танкові атаки, знищив танк, бронеавтомобіль, 3 вантажівки, 7 кулеметів, подавив вогонь 2 артбатрей, розсіяв і знищив до 70 гітлерівців.

Протягом боїв з 23 лютого знищив 5 кулеметів, до 60 німецьких піхотинців, подавив вогонь артилерійської батареї та двох кулеметів вогневий взвод 8-ї батареї, яким командував молодший лейтенант Кузьма Йосипович Поплавський. Офіцер воював з німцями з першого дня війни, був нагороджений медалями «За оборону Одеси» та «За оборону Сталінграда». За декілька днів взвод молодшого Поплавського відзначився в бою за село Киселин, де знищив до 40 німецьких піхотинців.

Зв’язок між стрілецькими і артилерійськими підрозділами забезпечив взвод зв’язку штабної батареї 375-го ап. Чотири телефоністи під особистим керівництвом командира взводу лейтенанта Григорія Сержантова швидко встановили зв’язок між КП полку та КП дивізіону, а при атаці усунули 4 пошкодження на лінії зв’язку.

За рішучі, вмілі дії та виявлені при цьому мужність і відвагу старші лейтенанти Бабин, Теремець, лейтенанти Мочалов, Сержантов, молодший лейтенант Поплавський були нагороджені орденами Червоної Зірки, а старший лейтенант Насонов – медаллю «За відвагу» (також представлявся до ордену Червоної Зірки). Медалі «За відвагу» також були удостоєні артилеристи розвідники старший сержант Герман та червоноармієць Демидов.

При підтримці атаки стрілецьких підрозділів 1-го батальйону 271-го сп вміло діяв розрахунок сержанта Андрія Івановича Корінного (2-га батарея 375-го ап), вогнем якого були знищені 2 кулемети і до 15 гітлерівців. У попередні боях в районі Олександрівки та Рожища особовим складом цього розрахунку був подавлений вогонь мінометної батареї, знищені 2 кулемети з розрахунками, та розсіяно до взводу піхоти. Розрахунок гармати під командуванням єфрейтора Івана Степановича Галунова (3-тя батарея) були знищені 2 станкові кулемети, які заважали просуванню стрілецьких підрозділів. Мужність і відвагу в боях 8 та 9 березня в районі села Сирники проявив мужність і відвагу також заряджаючий гармати 4-ї батареї єфрейтор Василь Калістратович Куценко. Завдяки його вмілим і злагодженим діям із швидкого заряджання гармати розрахунком були знищені 2 кулемети, подавлений вогонь мінометної батареї, що дало змогу радянській піхоті оволодіти важливим опорним пунктом ворога. До кінця війни на грудях вмілого артилериста сержанта Куценка красувались ордени Вітчизняної війни 2-го ступеня, Слави 2-го та 3-го ступенів, дві медалі «За відвагу». Вмілими діями відзначився ще один номер обслуги єфрейтор Перец Лейбович Рабинович, розрахунок якого при звільненні населеного пункту із закритої вогневої позиції знищив 2 кулемети, 20 гітлерівців і подавив вогонь мінометної батареї. Швидко заряджав свою гармату молодший сержант Петро Іванович Смирнов (5-та батарея). Розрахунком, в якому воював молодший сержант Смирнов в боях за Сирники були знищені дві вогневі точки та подавлений вогонь мінометної батареї противника. Такими ж умілими були дії заряджаючого гармати 1-ї батареї єфрейтора Федора Романовича Матових. Швидке заряджання допомогло його розрахунку знищити 2 кулеметні гнізда і подавити вогонь мінометної батареї ворога. Злагоджено діяв ще один заряджаючий 5-ї батареї молодший сержант Під щільним ворожим вогнем забезпечив безперебійний зв’язок командира 2-ї батареї з вогневими позиціями старший телефоніст червоноармієць Валентин Олександрович Власов. За день бою ним оперативно були усунуті пошкодження на лінії зв’язку в 5 місцях.

У двох місцях усунув пошкодження на лінії зв’язку телефоніст 3-ї батареї єфрейтор Михайло Петрович Мордовін, який відзначився в ході боїв у районі с.Клепачів. Тоді відважний зв’язківець під шквальним вогнем противника усунув 10 пошкоджень і дав зв’язок зі штабом полку. Також у бою за Сирники відзначився старший телефоніст взводу управління 5-ї артилерійської батареї червоноармієць Олексій Андрійович Горюнов, котрий швидко встановив зв’язок між командирами батареї і 3-ї стрілецької роти 271-го сп. Протягом атаки усунув 4 пошкодження на лінії зв’язку. 4 пошкодження швидко усунув телефоніст взводу управління 1-го дивізіону червоноармієць Олександр Степанович Московець. Вмілі дії зв’язківця дозволили продовжити корегування вогню під час артнаступу по Сирникам.

Сержант Корінний, єфрейтори Галунов, Куценко, Матових, Мордовін, Рабинович, червоноармійці Власов, Горюнов, Московець за вмілі дії при звільненні Сирників були нагороджені медалями «За відвагу», а молодший сержант Смирнов був удостоєний медалі «За бойові заслуги».

Відразу після оволодіння Сирниками і зайняття тактично вигідного рубежу на шосе Луцьк – Ковель командуванням полку було прийняте рішення про укріплення оборони і мінування підступів до переднього краю. Як і в попередніх боях найскладніше завдання отримали бійці 100-го окремого саперного батальйону. Під мінометним і кулеметним вогнем противника першим із завданням справилось відділення старшого сержанта Миколи Івановича Чумака. Сапери під його командуванням 9 та 10 березня встановили 32 протитанкові міни. З 23 лютого по 5 березня групою старшого сержанта Чумака було встановлено 9 мінних полів (412 мін). За точне і якісне виконання завдань командування старший сержант Микола Чумак був нагороджений орденом Червоної Зірки.

   За бої 8-9 березня зі звільнення Сирників урядових нагород були удостоєні понад 60 офіцерів, сержантів і солдат 181-ї стрілецької дивізії, які проявили взірці мужності, безстрашшя та військової майстерності.
Категорія: Рубіж над Стирем. На Рожищенському напрямку. | Додав: voenkom (06.02.2013) | Автор: Сергій ЯРОВЕНКО E
Переглядів: 343 | Рейтинг: 4.2/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: