6 березня підрозділи 188-го Аргунського полку здійснили розвідку боєм. При штурмі німецьких позицій, метою якого було викриття системи вогню ворога, відзначився розрахунок 120мм міномету, де командиром був старший сержант Іван Іванович Домишкін, а навідником старший сержант Микола Петрович Корж. Мінометники знищили 2 кулемети і до 15 ворожих солдат. Кулемет і 16 гітлерівців знищив розрахунок міномету, де навідником був єфрейтор Степан Олексійович Порватов. Мінометники були нагороджені медалями «За відвагу».

З 6 по 11 березня 43-й Даурський стрілецький полк отримав завдання в смузі своєї відповідальності збудувати міст, який би забезпечив своєчасне постачання частин дивізії боєприпасами, продовольством та іншими матеріально – технічними засобами. Крім цього міст дозволив би своєчасно і оперативно перекидати в разі потреби резерви. З огляду на важливість поставленого завдання до будівництва мосту крім саперів були залучені також бійці стрілецьких підрозділів. При виконанні цієї задачі особливо відзначились стрільці 8-ї стрілецької роти рядові Прокіп Степанович Петровець, Вагин Георгійович Сафар’ян, Сергій Васильович Момкін, котрі перевиконували щоденний план робіт на 150-165%. Були нагороджені медалями «За бойові заслуги».

7 березня 1944 року 236-й Нерчинський стрілецький полк під командуванням підполковника Костянтина Онисимовича Полякова отримав завдання атакувати і вибити противника з висоти, що в 1 км на південний схід від с.Гончарка. Не дивлячись на вкрай короткий термін для підготовки операції, вона була ретельно спланована командуванням полку за участі командира 2-го батальйону капітана Миколи Фроловича Мітіна, якому було доручено її здійснити.

Мітін Микола Фролович

Було вирішено трьома стрілецькими ротами максимально тихо підібратись до позицій гітлерівців з фронту, а однією вдарити у фланг. Під покровом ночі роти повзком підібрались до переднього краю оборони противника. Раптовим ударом трьох рот з фронту та 4-ї стрілецької у фланг німецька оборона була прорвана, піхотинці увірвались у ворожі траншеї. За декілька десятків хвилин ворог втратив вбитими 109 солдат і офіцерів, 5 полоненими, дві 75мм гармати, 3 станкові кулемети, 11 пістолетів-кулеметів, 29 гвинтівок та радіостанцію. Тактично вигідна позиція на висоті була захоплена. Протягом ночі з 7 на 8 березня німці 5 разів контратакували батальйон, проте безуспішно. Втрати полку в нічному бою склали 7 чоловік вбитими і 25 пораненими. За вміле планування та здійснення наступального бою, мужність і відвагу підполковник Поляков та капітан Мітін були нагороджені орденами Олександра Невського (представлялись до орденів Червоного Прапора). В бою також відзначились 1-й помічник начальника штабу полку старший лейтенант Костянтин Феофанович Ісаєв, ад’ютант командира полку лейтенант Іван Данилович Кучеренко, котрі увесь час знаходились в бойових порядках батальйону та ад’ютант старший 2-го батальйону старший лейтенант Іван Степанович Бочанов, котрий як начальник штабу разом з комбатом забезпечив виконання завдання. Під час бою за висоту і відбитті німецьких контратак в бойових порядках рот весь час знаходився заступник командира 2—го батальйону старший лейтенант Іван Іванович Кравцов. За вміле управління підрозділами та мужність Костянтин Ісаєв та Іван Кучеренко були нагороджені орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, а Іван Бочанов та Іван Кравцов – орденами Червоної Зірки.

 Першими на позиції ворога увірвався стрілецький взвод під командуванням лейтенанта Івана Васильовича Насонова. Підлеглі лейтенанта Насонова захопили двох полонених і станковий кулемет. Пораненого командира взводу в бою замінив помічник командира взводу молодший сержант Микола Павлович Тишков. Під його командуванням підрозділ очистив захоплену траншею від ворога, а згодом брав участь у відбитті п’яти контратак. Обов’язки командира взводу в ході бою прийняв на себе також командир відділення 6-ї стрілецької роти єфрейтор Зингалей Мингалеєвич Фозлеахметов. Бійці взводу під його командуванням у німецькій траншеї захопили 2 кулемети та протитанкову рушницю і стійко тримались під час відбиття п’яти ворожих контратак. Серед тих, то першими увірвався у ворожу траншею були стрільці рядові Амбрагул Вордонян і Хачик Мисакян. Бійцями були захоплені 3 гітлерівці, 4 гвинтівки і значна кількість боєприпасів.

Атака стрілецьких рот була вдалою і завдяки вмілим діям розрахунків кулеметної роти батальйону під командуванням молодшого лейтенанта Михайла Андрійовича Горіна. Завдяки кулеметникам також були відбиті 5 німецьких контратак. Свою долю у відбитті німецьких атак вніс єфрейтор Михайло Олександрович Шабуров, який поливав ворога влучними чергами з кулемету. Уміло організував зв’язок між штабом батальйону та ротами командир взводу зв’язку 2-го батальйону старшина Йосип Михайлович Задворнов. Протягом дня бою старшина особисто усунув чотири пошкодження на лініях, а в момент контратаки на чолі групи зв’язківців вступив в бій з противником, який прорвався до КП батальйону.

Вогонь по противнику при відбитті контратак ворога прицільно вели розрахунки  2-ї мінометної роти. В бою 7 березня відзначився розрахунок під командуванням сержанта Володимира Андрійовича Поліщука. Бійці вогнем зі свого 82мм міномету знищили до взводу німецької піхоти.

Своєчасне надання першої медичної допомоги та евакуацію поранених з поля бою організував командир санітарного взводу 2-го сб лейтенант м/с Іван Опанасович Марченко. Завдяки офіцеру-медику з поля бою були винесені 28 поранених.

Швидко і точно передавав розпорядження командира роти під час бою рядовий Акоп Аганисян. Був поранений, але продовжував виконувати обов’язки зв’язкового.

Лейтенант Насонов, молодший лейтенант Горін, лейтенант м/c Марченко, старшина Йосип Задворнов, сержант Поліщук, молодший сержант Тишков, єфрейтори Фозлеахметов і Шабуров були удостоєні орденів Червоної Зірки. Рядові Вордонян і Мисакян були удостоєні орденів Слави 3-го ступеня. Рядовий Аганесян був нагороджений медаллю «За відвагу».

Наказом командира 236-го сп за бій 7 березня медалями «За відвагу» були нагороджені 18 сержантів і солдат 2-го батальйону. Серед нагороджених були помічник командира взводу старшина Мухамед Файзуловаич Мухамедов, командир кулеметного розрахунку сержант Іван Іванович Глушенок (вогнем підтримав наступ 6-ї роти і відбиття контратаки ворога), командири стрілецьких відділень рядовий Степан Леонтійович Довтов (відбив у ворога 3 гвинтівки і телефонний апарат), молодший сержант Іван Тимофійович Кулебякін (у скрутний момент підняв відділення в атаку),рядовий Юхим Васильович Мельников (на чолі відділення захопив 75мм гармату), стрільці рядові Нарік Крапетян (одним з перших увірвався у німецьку траншею, знищив трьох ворогів), Іван Гаврилович Крилатов (вразив до 10 гітлерівців), Леонтій Омелянович Мартинович (якісно виконував обов’язки зв’язкового командира роти, своєчасно і точно передавав накази та розпорядження), Татос Матилян (в числі перших увірвався до ворожої траншеї, знищив двох гітлерівців), Овсепян Воронцов (знищив 2 німців, а ще одного взяв у полон), Єфрем Кирилович Осадчук (у числі перших увірвався в німецьку траншею, знищив 2 ворогів), Олексій Прокопович Парфенов (знищив 2 німців),кулеметники рядові Іван Кирилович Мартинчук (замінив полеглого навідника кулемету, знищив десяток ворогів), Василь Филимонович Смоляков (забезпечив просування вперед взводів 4-ї ср), автоматник сержант Василь Павлович Папенов (своєчасно передавав розпорядження командира роти), санітар 1-го батальйону рядовий Федір Титович Фатаєв (за період зимових боїв виніс з поля бою 15 важко поранених зі зброєю), санінструктор рядовий Кирило Макарович Яценко (у числі перших увірвався у ворожу траншею, захопив кулемет і відкрив з нього вогонь по гітлерівцям). Медалі «За бойові заслуги» були удостоєні рядові Петро Юхимович Сафронов та Олександр Іванович Телєгін, котрі в числі перших увірвались на ворожі позиції.

Орденом Слави 3-го ступеня за оборонні бої 7-9 березня в районі Гнідави був нагороджений навідник 7-ї батареї 362-го ап старший сержант Базар Абдулаєвич Пулятов, котрий знищив спостережний пункт, 2 кулемети, десяток німецьких піхотинців та подавив вогонь чотирьох вогневих точок ворога.

Одночасно з підрозділами 236-го сп противника, який закріпився в Малому Омелянику атакували роти 188-го стрілецького полку.

Полкова рота автоматників під командуванням старшого лейтенанта Юрія Петровича Матвєєва вибила гітлерівців з траншей в районі гаю і забезпечила просування вперед стрілецьких підрозділів.

Перша траншея взята

Відважно бились офіцери і бійці 2-го стрілецького батальйону.

У цьому бою відзначився помічник командира взводу 4-ї стрілецької роти рядовий Кирило Костянтинович Коваленко. На чолі підрозділу відважний сержант на чолі групи бійців під швальним вогнем противника  першим увірвався до німецької траншеї де вогнем з автомата і в рукопашній знищив 8 німецьких солдат. За мужність в бою був удостоєний ордену Слави 3-го ступеня. Орденом Слави 3-го ступеня за бій 7 березня також був нагороджений командир відділення сержант Григорій Тигранович Хаторис’ян. Коли вогонь ворожого кулемету зупини наступ взводу, відважний сержант по-пластунськи підібрався до німецької позиції і гранатами знищив 4 німців, в т.ч. двох офіцерів. Ще один ворожий солдат був захоплений в полон і доставлений до штабу батальйону.

При штурмі Малого Омеляника ворожий кулемет із обслугою, які заважали руку роти вперед, знищив єфрейтор Віктор Олександрович Ботін. Попереду бойових порядків піхоти був висунутий станковий кулемет, розрахунком якого командував єфрейтор Григорій Сергійович Кочуров. Влучним вогнем були знищені дві вогневі точки противника.

Зв’язок між командиром роти і командиром батальйону своєчасно «дав» телефоніст рядовий Берс Сави-Султанович Гулаєв. Також у ході бою ним були усунуті 15 пошкоджень на лінії зв’язку, що дозволило підтримувати постійне і безперебійне управління боєм. 12 пошкоджень на лінії зв’язку усунув телефоніст рядовий Хозрат Рахманович Ібрагімов.

Німці не змирились з втратою позицій і контратакували. Ротою автоматників були відбиті три атаки ворога. При цьому знищені 2 кулемети і до 40 піхотинців противника. 2 ворожі солдати були захоплені до полону. Стійкістю і мужністю при відбитті атак противника відзначились і інші бійці полку. Декілька атак відбили бійці відділення молодшого сержанта Петра Даниловича Грищенка. Командир відділення особисто знищив 11 ворогів і подавив вогонь кулемета. Без страху розпорядження командира батальйону до командирів рот доставляв зв’язковий рядовий Михайло Дмитрович Попов. Старший лейтенант Матвєєв за вміле управління підрозділом був нагороджений орденом Червоної Зірки. Молодший сержант Грищенко, єфрейтори Ботін, Кочуров, рядові Гуляєв, Ібрагімов та Попов були удостоєні медалей «За відвагу».

Цього ж дня на ділянці оборони 43-го стрілецького полку вміло діяв розвідник полкової батареї 120мм мінометів кавалер ордену Червоної Зірки і медалі «За бойові заслуги» єфрейтор Михайло Каргін. Ним була виявлена позицій німецької 75мм гармати, яка дошкуляла своїм вогнем стрілецьким підрозділам. За координатами, переданими розвідником, декілька мінометів дали залп – німецька гармата замовкла. Михайло Каргін згодом відзначився і в бою 12 березня.

8 березня в районі гаю «Круглий», що на захід від колонії Полонка німці нанесли сильний удар по позиціях 236-го сп. Зупинити наступ противника вогнем отримали завдання 1-ша та 8-ма артилерійські батареї 362-го Забайкальського Червонопрапорного артилерійського полку. Протягом ночі були відбиті 5 німецьких атак.

Особлива роль у відбитті нічних атак ворога зіграла 1-ша артилерійська батарея під командуванням кавалера двох орденів Вітчизняної війни 2-го ступеня старшого лейтенанта Миколи Никифоровича Коваленка. Вогнем батареї були знищені 75мм гармата, 3 кулемети, до взводу піхоти ворога, подавлений вогонь 75мм гармати та мінометної батареї. Комбат, котрий знаходився на передовому спостережному пункті, був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Уміло у нічному бою діяв розрахунок гармати під командуванням сержанта Гуляма Ризаєвича Ризаєва (8-ма батарея), котрий знищив півтора десятка гітлерівців і подавив вогонь німецького кулемету. За бій під гаєм, а згодом 16 квітня під Торчином сержант Ризаєв був нагороджений орденом Червоної Зірки.

У смузі оборони 188-го сп знову відзначився розрахунок старшого сержанта Івана Домишкіна. Мінометники нанесли вогневий удар по колоні німецького батальйону, який висувався в напрямку до передової і знищили до взводу піхоти противника. В бою вміло діяли номери розрахунку рядові Степан Тарасович Никипорець і Олександр Володимирович Танкушин. Відважні воїни старший сержант Домишкін, рядові Никипорець та Танку шен були нагороджені медалями «За відвагу».

День 9 березня  на ділянці 106-ї стрілецької дивізії вдався без значних боїв. Проте вогонь по лінії фронту не припинявся. Кулеметний розрахунок ворога і зосередження до взводу піхоти ворога виявив старший розвідник батареї 120мм мінометів 43-го сп сержант Олексій Дмитрович Попов. П’яттю мінами розрахунок кулемету був знищений, а німецька піхота розсіяна, при цьому гітлерівці втратили до 10 солдат вбитими. Згодом, у бою 12 березня, сержантом Поповим було виявлено позиції станкового кулемету і мінометної батареї противника. За вмілі дії і особисту мужність молодший командир був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Затишшя на цій ділянці пояснювалось просто. Німці вже не мали сил одночасно відбивати атаки 181-ї сд в районі Сирників та 121-ї сд в районі с.Княгиненьок, та ще й наступати.

9 березня 340-й гсп 121-ї гв.сд виконав поставлене завдання і оволодів селом Княгиненьок (нині с.Маяки Луцького району).

Відомості про сили німецького угрупування і місця розташування основних вогневих точок командуванню батальйону доставив командир відділення роти автоматників старший сержант Іван Карпович Пендик, котрий із групою бійців вночі підібрався до німецьких позицій і провів ретельну розвідку. При штурмі села відзначився кулеметник червоноармієць Олександр Георгійович Павлов, котрий першим в роті увірвався в село, гранатами знищив ворожий кулемет і 4-х гітлерівців. Позицію німецької 75ммгармати обійшов червоноармієць Микола Микитович Ричагов. Кулеметною чергою він знищив розрахунок гармати (4 чол.). За декілька хвилин до гармати підбігли однополчани Миколи Ричагова і стали вести з неї вогонь по гітлерівцям. У числі тих, хто першим увірвався до Княгоненьок був і червоноармієць Володимир Іванович Бондаренко. У вуличному бою за населений пункт Володимир Бондаренко знищив трьох гітлерівців, був поранений, але продовжував битись з ворогами.

Німці не змирились з втратою вигідного в тактичному відношенні пункту і контратакували. До кінця дні роти 340-го гв.сп відбили три такі атаки. При відбитті ворожого наступу знову відзначився червоноармієць Павлов, котрий вміло маневрував вогнем кулемета і завжди знаходився там, де був найбільш потрібний. Також вміло діяв і червоноармієць Ричагов. Разом з бойовими друзями він не дав німцям відбити гармату. Стрілецьке відділення, яким командував старший сержант Дмитро Васильович Зайцев, вміло відбивалось під час німецької контратаки. Дмитро Зайцев в кульмінаційний момент бою взяв ручний кулемет і вогнем відсік німецьку піхоту від танків.

За ініціативу та мужність в бою червоноармієць Микола Ричагов був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (представлявся до ордену Слави 3-го ступеня), гвардії червоноармієць Олександр Павлов - орденом Слави 3-го ступеня, Володимир Бондаренко – медаллю «За відвагу», а Дмитро Зайцев і Іван Педик – медалями «За бойові заслуги».

10 березня німецька піхота, посилена танками і штурмовими гарматами намагалась вибити підрозділи 340-го гв.сп з населеного пункту і відновити положення.

У двобій з залізними монстрами вступили бійці-петеерники. Вмілими були дії розрахунку ПТР у складі єфрейтора Анатолія Миколайовича Полинова (навідник) та червоноармійця Ничипора Климовича Борисюка (2-й номер). Горьківчанин Анатолій Полинов, який воював з січня 1943 року і за бої на Рівненському напрямку був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня вчив свого напарника прямо на полі бою (житомирянин Ничипор Борисюк був призваний в січні 1944 і це був перший бій бійця). Одним пострілом протитанкісти підбили танк Т-ІV та разом з бойовими товаришами змусили повернути назад ще п’ять німецьких танків. Слідом за танками відступила і ворожа піхота. За відвагу і мужність в бою розрахунок протитанкової рушниці був нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня.

При відбитті німецької атаки вміло діяли автоматники відділення під командуванням Геннадія Михайловича Попишева. Молодший командир особисто знищив 10 німецьких піхотинців. Коли від ворожої кулі впав командир взводу гвардії молодший лейтенант Михайло Макулов, разом із кількома бійцями виніс тіло командира з нейтральної смуги. За мужність в бою гв.сержант Попишев був нагороджений медаллю «За відвагу».

Найпопулярнішою серед фронтовиків медаллю за бої в районі Княгиненьок 9-10 березня також були нагороджені зв’язковий взводу зв’язку батальйону гвардії червоноармієць Микола Юхимович Блонський (усунув 13 пошкоджень на лініях зв’язку в ланці батальйон – рота), санітар санітарного взводу батальйону червоноармієць Кузьма Іванович Лубягін (за час боїв з 24 лютого по 10 березня виніс з поля бою і надав допомогу 17 пораненим бійцям і одному офіцеру), командир відділення взводу зв’язку батальйону гвардії старший сержант Василь Іванович Філіпченко (вміло керував діями підлеглих, забезпечив безперебійний зв’язок між командуванням батальйону і підрозділами), їздовий батареї 120мм мінометів гвардії єфрейтор Опанас Юхимович Циба (своєчасно доставляв боєприпаси на вогневу позицію, коли від ворожого снаряду запалав хлів, у якому знаходився склад боєприпасів, з ризиком для життя виніс ящики з снарядами в безпечне місце).

Медалі «За бойові заслуги» удостоїлись писар стрілецької роти гвардії сержант Олександр Дмитрович Денисов (належним чином налагодив і вів облік особового складу та озброєння роти в період оборонних і наступальних боїв), командир взводу постачання батальйону гвардії старшина Микола Дмитрович Трапезников (забезпечив своєчасний ремонт стрілецького озброєння, збір трофейного майна, особисто доставляв на передову продукти харчування і боєприпаси).

На ділянці оброни 106-ї сд 10 березня продовжувалось відносне затишшя.