П`ятниця
29.03.2024
16:39
Форма входу
Категорії розділу
Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944. [17]
Бойові дії 1-го та 6-го гвардійських кавалерійських корпусів, 181-ї стрілецької дивізії 27 січня - 22 лютого 1944 року на території Волині і сусідніх районів Рівненщини
Рубіж над Стирем. Луцький плацдарм [15]
Бойові дії на берегах Стирю 23 лютого - 9 березня 1944 року. Конкретизація матеріалу "Лютневе протистояння" з розділу "Бої місцевого значення".
Рубіж над Стирем. На Рожищенському напрямку. [13]
Бойові дії в районі Рожище, Сирники, Рокині з 22 лоютого по 9 березня 1944 року
У ворожих тилах. [2]
Бойові дії розвідників з'єднань та частин у тактичному та оперативному тилу противника.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 394
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » За рядками нагородних листків » Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944.

Бої за Цумань. 20 -31 січня 1944. Продовження

Слідом за 50-м гв кп  30 січня до Цумані вийшов 46-й гвардійський кавалерійський полк під командуванням гвардії підполковника Павла Лукича Копиловського. Кіннотники відразу ж вступили в бій.

Копиловський П.Л.

Ворожу систему вогню було доручено встановити полковим розвідникам на чолі з командиром взводу гвардії лейтенантом Петром Назаровичем Шатеєвим. Роз’їзд у кількості 8 бійців в кінному строю збив бойове охоронення ворога і увірвався на околицю містечка. Розвідники встановили позиції основних вогневих засобів та сили ворога у смузі наступу полку. Серед тих, хто успішно виконав це завдання був червоноармієць Кирило Кирилович Баранченко. Розвідник з бойовими товаришам на скаку наблизився до німецьких траншей і викликав вогонь на себе та ще й вмудрився вразити двох ворогів. Після короткотривалої розвідки боєм гв.лейтнант Шатеєв на чолі розвід групи зайняв зручну позицію і протягом 6 годин спостерігав за ворогом. Дані розвідників допомогли командуванню полку прийняти правильне рішення щодо нанесення удару по ворогу. Гвардії лейтенант Петро Шатеєв за цей бій та розвід пошук в районі с.Погорільці був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (представлявся до ордену 1-го ступеня), а Кирило Баранченко – орденом Слави 3-го ступеня.

 

Офіцери 46-го гвардійського кавалерійського полку

Одним з перших до околиць селища наблизився 4-й шабельний ескадрон під командуванням гвардії лейтенанта Василя Митрофановича Потапова та взвод лейтенанта Антона Єфремовича Шохіна зі складу 3-го ескадрону. Кіннотники лейтенанта Шохіна першими в полку увірвались на вулиці Цумані і відбили у ворога боєприпаси, щойно скинуті з літака. Комвзводу особисто знищив 6 гітлерівців. За бій в Цумані та 2 лютого в районі села Погорільці (взводом було розсіяно і частково знищено до 40 гітлерівців, підбиті 4 автомобілі та 3 підводи з боєприпасами) лейтенант Шохін був удостоєний ордену Червоної Зірки. Влучним пострілом з протитанкової рушниці ворожий кулемет у ДзОТі знищив гвардії червоноармієць Олександр Харитонович Бедоєв, що полегшило рух взводу вперед. Згодом, 5 лютого, під селом Погорільці Бедоєв підбив німецький танк та дві вантажівки. Був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

Відважно та рішуче діяли кіннотники взводу гвардії лейтенанта Михайла Савелійовича Полуектова (4-й ескадрон). Бійцями взводу в бою за Цумань було знищено 25 ворогів, при цьому 7 із них знищив пострілами зі снайперської гвинтівки особисто командир взводу. За бої під Цуманню (30-31.01), Погорільцями (04.02), Бортницею (07.02), Хорлупанню (08.02) гвардії лейтенант Полуектов був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Відважно діяли і рядові бійці. Вогнем впритул розстріляв п’ять гітлерівців гвардії рядовий Костянтин Васильович Зирякін. Згодом, в бою за с. Хорупань (Млинівський район Рівненської області) 12 лютого гвардії рядовий Зирякін виніс з поля бою пораненого командира ескадрону і був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

Під щільним вогнем ворожої артилерії та кулеметів, схованих у ДзОТах, до околиці Цумані наблизився 1-й шабельний ескадрон, яким командував гвардії старший лейтенант Павло Дементієвич Маркелов. На околиці Цумані бійці гранатами та вогнем зі стрілецької зброї знищили 5 вогневих точок і до 25 солдат противника. Командир ескадрону за вміле управління підрозділами при звільненні Цумані, мужність і відвагу проявлену в боях за Погорільці (6 та 7 лютого), Переверзів(10 лютого) був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Орденом Слави 3-го ступеня за бій під Цуманню 30-31 січня та врятування життя бойовому товаришу 6 лютого під с. Погорільці був нагороджений навідник станкового кулемету (1-й ескадрон) гвардії червоноармієць Василь Федотович Олейников. Вогнем з кулемету він знищив три вогневі точки противника, чим допоміг ескадрону виконати поставлене бойове завдання.

Атаку 3-го ескадрону на позиції противника в Цумані вогнем підтримали кулеметники взводу молодшого лейтенанта Івана Даниловича Полубоярова. Розрахунки «Максимів» були висунуті попереду бойових порядків шабельних взводів і подавили вогонь ворожих вогневих точок. Коли зі строю був виведений один з розрахунків офіцер сам ліг за гашетку кулемета і повів вогонь по ворогу. Влучними чергами комвзводу знищив до 40 гітлерівців і кулемет противника. Осколком ворожої міни був поранений, але залишився в бойовому строю. За вміле управління вогнем підрозділу, особисті майстерність і мужність молодший лейтенант Полубояров був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

 

Розрахунок станкового кулемету підтримує атаку радянської піхоти

У боях в районі Цумані відзначився командир взводу хімзахисту 46-го гв.кп гвардії молодший лейтенант Іван Євтихійович Мельник. Протягом 2 днів боїв він особисто передавав розпорядження командиру полку командиру 1-го шабельного ескадрону та доставляв донесення з ескадрону до штабу полку. Був нагороджений медаллю «За бойові заслуги» ( представлявся до медалі «За відвагу»).

Ще на підходах до Цумані 30 січня одним з перших зайняв відкриті вогневі позиції взвод батареї 45мм гармат 46-го гвардійського кавалерійського полку, помічником командира якого був гвардії сержант Григорій Іванович Дубенко. Від осколку німецького снаряду впав навідник гармати, Григорій Дубенко був поранений. Наклавши пов’язку, гвардії сержант Дубенко зайняв місце навідника і став вести вогонь по гітлерівцям. Влучними пострілами знищив 2 ДзОТи і подавив вогонь 2-х станкових кулеметів.

Вміло і відважно діяв навідник 45мм гармати гвардії молодший сержант Федір Митрофанович Корж. Просуваючись вперед у бойових порядках шабельників, він влучними пострілами знищив 2 ДзОТи. Федір Корж знову відзначився в бою 4 лютого під селом Погорільці, де зі своїм розрахунком знищив 3 танки та 2 вантажівки з піхотою.

1-й вогневий взвод під командуванням гвардії лейтенанта Олександра Порфировича Сулименка в бою за Цумань знищив 2 ДзОТи і 3 кулемети. Влучний вогонь по цілях забезпечив особисто командир взводу, який напередодні атаки особисто визначив точні координати. Згодом в бою за Погорільці взводом гвардії лейтенанта Сулименка були підбиті 3 танки, 4 вантажівки, 10 возів. 

Сулименко О.П.

Виучкою своїх підлеглих, котрі в бою за Цумань знищили 2 ДзОТи, 3 кулемети та до 20 гітлерівців, був задоволений командир батареї гвардії старший лейтенант Костянтин Костянтинович Бєлоусов. Адже саме він формував цю батарею, відбирав кожного солдата, сам навчав їх майстерності протитанкістів. За бої в Цумані та Погорільцях (батарея знищила 5 танків, 4 автомашини і 2 вози з вантажами) гвардії старший лейтенант Бєлоусов був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (представлявся до ордену Червоного Прапора). Гвардії лейтенант Сулименко був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-г ступеня, гвардії сержант Дубенко та гвардії молодший сержант Корж - орденами Слави 3-го ступеня.

Бєлоусов К.К.

Вогневі позиції на околицях Цумані зайняла мінометна батарея 46-го гвкп під командуванням старшого офіцера батареї – командира 1-го вогневого взводу гвардії лейтенанта Шакіра Калімуліна. Тільки за 31 січня мінометники знищили до 35 ворогів, спостережний пункт і кулеметне гніздо противника. Також офіцер-мінометник відзначився в бою 5 лютого в районі с. Погорільці. Тоді мінометники не дали змогу німецьким обозам прорватись з Рівного на Дубно.

3-й вогневий взвод мінометної батареї під командуванням гвардії лейтенанта Василя Микитовича Башкатова під вогнем противника зайняв вогневі позиції і відразу відкрив вогонь по ворогу. Вогнем мінометників були знищені до 100 ворогів, в тому числі і командир Цуманського гарнізону (інформація була згодом надана військовополоненими). В подальших боях 4-го та 10 лютого взводом гвардії молодшого лейтенанта Башкатова ворогу було нанесена значна шкода: знищені понад 120 гітлерівців, 3 кулемети, 5 возів. 

Башкатов В.М.

Уміло в бою за Цумань діяв розрахунок міномету під командуванням гвардії сержанта Степана Романовича Цирюлика знищив німецький спостережний пункт і до 15 гітлерівців, при цьому особливо відзначився навідник гвардії молодший сержант Іван Андрійович Васін. Гвардії лейтенант Калімулін був нагороджений орденом Червоної Зірки, гвардії молодший лейтенант Башкатов – орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, гвардії сержант Васін - орденом Слави 3-го ступеня, а гвардії сержант Цирюлик – другою медаллю «За відвагу».

Сміливі та рішучі дії полку в районі Цумані стали однією із віх, за які гвардії підполковник Копиловський був удостоєний ордену Червоного Прапора (представлявся до ордену Суворова 3-го ступеня).

Свою третю медаль «За відвагу» за бої кінця січні - початку лютого 1944 року отримав телефоніст взводу зв’язку 46-го гв.кп гвардії червоноармієць Іван Семенович Мінченко (представлявся до ордену Слави 3-го ст.) Завдяки йому і його товаришам зв’язок між підрозділами і штабом полку працював «як годинник». Медаллю «За відвагу» (представлявся до ордену Слави 3-го ступеня) був також нагороджений радіотелеграфіст гвардії червоноармієць Леонід Олександрович Назаров.

Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня за виучку і вмілі дії артилеристів полку в районі Цумані 31 січня, а також 6-10 лютого під Погорільцями, Підгайцями та Іванівкою (останні три населені пункти Рівненської області) був удостоєний командувач артилерією 46-го гвардійського кавалерійського полку гвардії капітан Василь Григорович Машура. В сумарному обрахунку в районі Цумані артилеристи полку знищили 3 ДзОТи і 5 вогневих точок, під Погорільцями - 5 танків і стільки ж в бою за Переверзів 10 лютого.

Машура В.Г.

За організацію своєчасного забезпечення підрозділів полку матеріально-технічними засобами в ході боїв 27 березня – 15 лютого орденом Червоної Зірки був нагороджений помічник командира 46-го гв.кп з МТЗ гвардії майор Віктор Петрович Сіянов (представлявся до ордену Вітчизняної війни 1-го ступеня).

Ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня був удостоєний помічник начальника штабу артилерії 6-го гвКК з розвідки гвардії капітан Іван Андрійович Смакауз. Офіцер-розвідник 30 і 31 січня в районі Цумані здійснював загальне керівництво артилерійськими розвідниками та коректувальниками 142-го вптап та 11-го гмп, особисто коректував вогонь батарей під вогнем противника. 2 лютого в районі цегельного заводу в Рівному організував відбиття німецької контратаки однією з батарей 142-го вптап.

У районі Цумані кіннотників вогнем підтримали винищувачі танків 142-го гвардійського винищувального протитанкового артилерійського полку гвардії майора Івана Тимофійовича Климанова.

 

І.Т.Климанов, командир 142-го гвптап

Безпосередньо атаки ворожої бронетехніки відбивали дві артилерійські батареї під загальним керівництвом заступника командира полку зі стройової частини гвардії капітана Івана Григоровича Михайленка. Вже наступного дня ці батареї благополучно переправились через річку Олика і прийняли участь в бою за Клевань, а згодом відзначились в боях 4 - 9 лютого в районі Млинова.

Михайленко І.Г.

Переправу батарей, а за одно і артилерійських частин 6-го гв.кп через річку Олика організував начальник штабу 142-го гвптап гвардії капітан В’ячеслав Дмитрович Гапоненко. 31 січня в бою за Цумань ним були організовані розвідка та взаємодія між кіннотниками, протитанкістами та артилеристами. Гвардії капітани Михайленко та Гапоненко за вміле керівництво підрозділами, організацію взаємодії між артилерією та кіннотою, особисту мужність були нагороджені орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (Іван Михайленко представлявся до ордену Кутузова 3-го ступеня).

Цумань, Клевань, Рівне та Млинів, точніше бої за їх звільнення принесли орден Олександра Невського також командиру 2-ї батареї 142-го гв.вптап гвардії лейтенанту Григорію Яковичу Джижуленку (на світлині нижче).

 

У бою за Цумань також відзначились бійці вогневого взводу гвардії молодшого лейтенанта Олексія Андрійовича Тупікова. Гарматам взводу, які були виведені для ведення вогню прямим наведенням, було знищено 4 кулеметні гнізда, до 30 ворожих солдат і розбитий обоз противника (15 одиниць). У боях за Рівне взвод осідлав вузол доріг Рівне - Луцьк –Дубно – Млинів і протягом двох днів стійко оборонявся. За ці два дні розрахунками було подавлено вогонь німецької мінометної батареї, знищено до 60 офіцерів і солдат противника, підбиті дві самохідні гармати і дві бронемашини. 

Тупіков О.А.

 

Офіцери 2-ї батареї 142-го гвптап: у нижньому ряду Тупіков О.А., Іванов С.П., Сатин К.П.

Навідник гармати 2-ї батареї гвардії єфрейтор Володимир Миколайович Лавров знищив ворожий спостережний пункт і 15 солдат. Усього через декілька днів 2 лютого в бою за Рівне артилерист підбив штурмові гармати «Фердинанд» і знищив до 25 ворожих вояків. За мужність і героїзм Олексій Тупіков та Володимир Лавров були нагороджені орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Нищівним для ворога був вогонь батареї реактивних мінометів під командуванням гвардії старшого лейтенанта Євгенія Георгієвича Пупишева (11-й гвардійський мінометний полк гвардії майора Павла Бархатова).

 

Вогонь по противнику ведуть гвардійські реактивні міномети

 

Бархатов Павло Данилович, в 1944 році гв.майор, командир 11-го гв.мінометног полку

Майстерність у першу чергу проявили водії бойових машин, які вивели техніку на вогневу позицію в 3200м на північ від Цумані, не зважаючи на суцільне бездоріжжя. Обрати спостережний пункт і місця розміщення вогневих позицій було доручено одному з найдосвідченіших бійців полку – помічнику командира взводу розвідки гвардії старшому сержанту Федору Харитоновичу Чабанову. Федір Харитонович із завданням справився, а згодом вів постійне спостереження за полем бою та своєчасно корегував вогонь бойових машин. За бій в районі Цумані та розвідку в районі с. Дзятковичі 2 лютого гвардії старший сержант Чабанов був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Першим на вогневу позицію вийшов вогневий взвод гвардії лейтенанта Олександра Володимировича Курепіна. Відзначились гвардії єфрейтор Абдулхак Ібрагімов, гвардії сержанти Федір Якович Башев, Костянтин Іванович Соломатін, Іван Степанович Фомичов. В результаті удару батареї було знищено до роти піхоти противника та німецький обоз чисельністю до 50 одиниць гужового транспорту, в тому числі взводом Курепіна до двох взводів ворожої піхоти.

Напередодні, 28 січня, при прориві німецької оборони в районі с.Ромейки (Володимирецький район Рівненської області) «Катюші» Федора Башева та Костянтина Соломатіна знищили танк і до взводу піхоти противника. Цього ж дня в районі с. Хряськ батареєю під командуванням гвардії старшого лейтенанта Йосипа Семеновича Волчека було розсіяно і частково знищено до двох піхотних рот противника, які приготувались до атаки. Спроба німецького наступу була зірвана. За бойові дії рід Хряськом, а згодом Рівним і Криловим гвардії старший лейтенант Волчек був нагороджений орденом Олександра Невського.

М-13 11-го гвардійського мінометного полку

Постійний зв’язок батареї зі штабом 13-ї гвардійської кавалерійської дивізії протягом бою за Цумань забезпечував полковий взводу зв’язку. Відзначились помічник командира гвардії старший сержант Єгор Олексійович Матвейкін, радіотелеграфіст гвардії молодший сержант Микола Матвійович Царьков, телефоністи гвардії єфрейтори Султан Мифтахов та Петро Ілліч Торохов, завдяки яким батарея мала точні дані для ведення вогню.

Як кращі водії полку Абдулках Ібрагімов, Федір Башев, Костянтин Соломатін, Іван Фомичов були нагороджені орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня. За бій в районі Цумані а також при знищенні обозу противника 1 лютого в районі с. Дерев’яне (до 30 одиниць гужового транспорту) орденами Червоної Зірки були нагороджені навідники БМ-13 гвардії єфрейтори Петро Миколайович Новиков, Володимир Миколайович Фомін та номер розрахунку гвардії рядовий Михгат Михгатович Камулдинов. Гвардії старший сержант Матвейкін та гвардії єфрейтори Мифтахов і Торохов також були представлені до орденів Червоної Зірки, однак отримали медалі «За відвагу», а гвардії молодший сержант Царьков – медаль «За бойові заслуги». Урядової відзнаки – ордену Вітчизняної війни 1-го ступеня за вдалі бойові дії батареї під Хряськом, Цуманню, Дубно був удостоєний командир батареї гвардії старший лейтенант Пупишев.

Під кінець дня гвардійці – мінометники відзначились ще раз. Гвардії молодшим сержантом Павлом Микитовичем Канцибком було виявлено німецьку колону. Завдяки точним координатам ворожого обозу мінометниками був даний залп у результаті якого були знищені  10 вантажівок з боєприпасами та 30 одиниць гужового транспорту з різним майном. Гвардії молодший сержант Канцибко був удостоєний ордену Слави 3-го ступеня (представлявся до ордену Вітчизняної війни 2-го ступеня).

У ході бою в районі Цумані вміло діяли також бійці 17-го окремого гвардійського дивізіону ППО під командуванням гвардії капітана Аркадія Миколайовича Кривошеєва. Так, розрахунком кулемету ДШК під командуванням гвардії сержанта Івана Петровича Вологіна (2-й ескадрон) в ході боїв з 31 січня було знищено 24 автомобілі з майном, 2 кулемети, 67 ворожих солдат і офіцерів. Гв.сержант Вологін загинув смертю хоробрих при відбитті контратаки ворога в районі м.Дубно 13 лютого 1944 року. Посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Розрахунком ДШК, навідником якого був гвардії червоноармієць Джафар Алієвич Наврезов були знищені 37 гітлерівців, 9 автомобілів, 4 кулемети, 18 одиниць гужового транспорту. Гвардії червоноармієць Наврезов загинув при відбитті танкової атаки ворога в районі м.Дубно і також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня посмертно. Такої ж бойової нагороди посмертно був удостоєний командир 3-го взводу 3-го ескадрону гвардії лейтенант Сергій Якович Погорєлов. В боях за Цумань і Дубно його взводом були знищені 7 кулеметів, 38 солдат противника, взято в полон – 56. Командиром взводу особисто було знищено 13 гітлерівців. Офіцер-кулеметник загинув в районі Дубно від отруєння хімічними речовинами, які застосували гітлерівці в ході танкової атаки.

Ордену Червоної Зірки за вмілі дії в районі Цумані був удостоєний радист рації РБТ 8-го окремого ескадрону зв’язку (ВО командира ескадрону гв.лейтенант Микола Павлович Павлій) гвардії старший сержант Володимир Якович Бурксир, котрий в ході знищення угрупування ворога в районі містечка забезпечив безперебійний зв’язок зі штабом корпусу, а відтак і своєчасне отримання і передання необхідної оперативної інформації.

За бої зі звільнення Цумані урядових нагород Союзу РСР були удостоєні майже 100 військовослужбовців 6-го гвардійського кавалерійського корпусу.

Воїни 13-ї гвардійської кавалерійської дивізії згодом показали приклади військової майстерності при наступі на місто Дубно, безстрашно і героїчно стримували натиск переважаючих сил ворога, який перейшов у контрнаступ 13 лютого…

Категорія: Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944. | Додав: voenkom (30.01.2013) | Автор: Сергій ЯРОВЕНКО
Переглядів: 452 | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: