П`ятниця
29.03.2024
15:46
Форма входу
Категорії розділу
Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944. [17]
Бойові дії 1-го та 6-го гвардійських кавалерійських корпусів, 181-ї стрілецької дивізії 27 січня - 22 лютого 1944 року на території Волині і сусідніх районів Рівненщини
Рубіж над Стирем. Луцький плацдарм [15]
Бойові дії на берегах Стирю 23 лютого - 9 березня 1944 року. Конкретизація матеріалу "Лютневе протистояння" з розділу "Бої місцевого значення".
Рубіж над Стирем. На Рожищенському напрямку. [13]
Бойові дії в районі Рожище, Сирники, Рокині з 22 лоютого по 9 березня 1944 року
У ворожих тилах. [2]
Бойові дії розвідників з'єднань та частин у тактичному та оперативному тилу противника.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 394
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » За рядками нагородних листків » Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944.

Звільнення Луцька. Початок.

Надвечір 1 лютого підрозділи 27-го гвардійського кавалерійського полку 7-ї гвардійської кавалерійської дивізії вийшли до північної околиці Луцька. Після нетривалого відпочинку і вияснення позицій противника розпочався наступ на обласний центр Волині. На той час у Луцьку розташовувався штаб угорської 19-ї резервної (легкої) піхотної дивізії під командуванням генерал-лейтенанта Імре Кальмана (угор. Kálman Imre), частини якої (43-й, 44-й, 53- й піхотні полки; 49-й, 50-й, 87-й артилерійські дивізіони, 19-й розвідувальний та 77-й інженерний батальйони) дислокувались на північному сході сучасної Волині та два німецькі поліційні полки.

 

На підступах до Луцька. фото з фондів Волинського обласного краєзнавчого музею

 

Командир 7-ї гвардійської кавалерійської дивізії

гвардії полковник В’ячеслав Дмитрович Васильєв

Фото надане Анатолієм Шишмарьовим, Алтайський край, Росія

У ході рейду 7-ї гвардійської кавалерійської дивізії до Луцька з 28 січня командування постійно мало дані про склад противника і розташування його гарнізонів, що дозволило уникати непотрібних сутичок і затримок. Велика заслуга в цьому була помічника начальника розвідки дивізії гвардії капітана Миколи Тимофійовича Іванова. Ним було організовано постійну розвідку на флангах похідних порядків дивізії та своєчасна доставка відомостей через систему створених проміжних пунктів збору. Умілі дії гвардії капітана Іванова під час боїв за Житомир, Луцьк та Броди були оцінені орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Біля 20:00 група полкових розвідників на чолі з помічником командира 27-го гвардійського кавалерійського полку з розвідки гвардії капітана Михайла Володимировича Закревського здійснила розвідку противника в районі села Небіжка. Отримані розвідниками дані дозволили підрозділам полку з ходу оволодіти рубежем оборони противника. У подальших боях на вулицях Луцька гвардії капітан Закревський на чолі полкових розвідників діяв попереду бойових порядків ескадронів, здійснював розвідку опорних пунктів противника на вулицях міста. Опрацьована і проаналізована інформація передавалась до штабу полку та артилеристам, які «припрацьовували» найбільш небезпечні опорні пункти вогнем. У сутичках на вулицях Луцька офіцер – розвідник особисто знищив 4 ворожих солдат, а 2 взяв у полон. За зразкове виконання бойових завдань із розвідки противника і проявлені при цьому вміння, особисті хоробрість і мужність гвардії капітан М.В.Закревський був представлений до нагородження орденом Червоного Прапора. Рішення про вид бойової нагороди було змінене командиром 1-го гвКК і затверджене командувачем військами 1-го Українського фронту Маршалом Г.К.Жуковим. Розвідник за бої в Луцьку був нагороджений орденом Олександра Невського.

Майже одночасно на околиці Луцька пробралась група (6 чол.) розвідників 4-го гвардійського кавалерійського полку (2-га гв.кд) на чолі з помічником командира взводу розвідки гвардії старшим сержантом Єгором Івановичем Синкіним. Розвідники виявили систему оборону противника, місця розміщення вогневих точок. Командиром ланки розвідки гвардії єфрейтор Михайло Миколайович Іванов та розвідник гвардії рядовий Павло Васильович Орєхов захопили контрольного полоненого, який згодом надав цінні відомості. Завдяки діям розвідників ескадрони 4-го гв.кп майже без втрат виконали бойове завдання з визволення частини Луцька. Командир групи гвардії старший сержант Синкін, гвардії єфрейтор Іванов та його напарник гвардії рядовий Орєхов були нагороджені орденами Слави 3-го ст.

Розвідувальний дозор від 1-го гвардійського кавалерійського полку в районі с.Теремно поблизу шосе Луцьк-Рівне виявив замаскований десяток угорських танків «Туран».

 

Середній танк «Туран»

Безпосередньо до ворожих позицій із завданням уточнити склад ворожих вил підібрався розвідник гвардії рядовий Микола Григорович Травников. Проте ворог виявив розвідників. Зав’язалась перестрілка, в ході якої кінь Миколи Травникова був вбитий, а сам розвідник отримав поранення обох ніг. З останніх сил, з перебитими ногами гв.рядовий Травников таки добрався до полку і доповів про засідку. Другою бойовою нагородою  відважного розвідника(орден Червоної Зірки отримав за бої в районі Варшавського шосе під Москвою), який воював з 22 червня 1941 року став орден Вітчизняної війни 2-го ступеня.

На підступах до міста відділення шабельників 1-го ескадрону (27-й гв.кп) під командуванням Белара Сундаровича Ламатканова виявило ворожу групу, яка закінчувала обладнання ДзОТу. Кіннотники атакували противника і після короткочасного бою захопило позицію. В ході бою було знищено офіцера і 10 солдат, інші в паніці розбіглись. Гвардії сержант Лематканов був нагороджений медаллю «За відвагу» (представлявся до ордену Червоної Зірки)

Розвідник полкової розвідки 27-го гв кп гвардії рядовий Никифор Олексійович Павлук*, який перебував у складі головного дозору, першим вийшов до німецьких позицій на околиці Луцька. Не дивлячись на сильний вогонь, з ходу проскочив першу траншею ворога. Як вихор, на коні промчався вздовж німецьких позицій і повернувся до своїх. Дії розвідника допомогли відкрити систему вогню гітлерівців. Відважно діяв у складі головного дозору також гвардії рядовий Костянтин Федорович Денискк**. Розвідники полку в ході невеликого рейду вийшли в тил противнику і раптовим ударом знищили три кулеметні гнізда німців.

 

Кіннота в атаці

На вулицях обласного центру Волині вміло діяв помічник командира розвідувального взводу 1-го окремого дивізіону розвідки 1-го гвКК гвардії старший сержант Михайло Кіндратович Богатов. Сержант одним з перших на чолі взводу увірвався до Луцька, чергою з автомата вбив німецького мотоцикліста, а мотоцикл захопив. У складі взводу при діях в районі Ківерці-Луцьк захопив дві ворожі вантажівки з продовольством. За рішучі і вмілі дії був нагороджений медаллю «За відвагу» (представлявся до ордену Червоної Зірки).

Одночасно з військовою розвідкою здійснювались заходи з розвідки спеціальної. Так, хіміком – розвідником окремого взводу хімічної розвідки 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії гвардії рядовим Григорієм Гнатовичем Надєждіним* в районі Луцька були здобуті цінні зразки засобів протихімічного захисту противника та його хімічного озброєння. Згодом гвардії рядовий Надєждін відзначився в боях під Бродами і був нагороджений орденом Червоної Зірки. Командиром взводу зв’язку 21-го гвардійського кавалерійського полку гвардії лейтенантом Володимиром Григоровичем Бойком було виявлено і перерізано 200 жильний телефонний кабель зв’язку між Луцьком і Рівним. Нагородою для офіцера також став орден Червоної Зірки.

При підготовці до загальної атаки особливе завдання отримали сапери 27-го гв.кп. Саперний взвод, яким командував гвардії старший лейтенант Микола Родіонович Григораш, під вогнем ворога зробив проходи в мінних полях та інших інженерних загородженнях, чим забезпечив успішне просування ескадронів. Згодом сапери під командуванням гвардії старшого лейтенанта Григораша своєчасно навели переправу через Стир в районі с.Красне. За вміле командування взводом і особисту мужність офіцер був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Першим на північно-східну околицю міста увірвались підрозділи 2-го шабельного ескадрону під командуванням гвардії старшого лейтенанта Іллі Павловича Доценка, який наступав на правому фланзі 27-го гвардійського кавалерійського полку.

Першими в атаку піднялись кіннотники взводу кавалера ордену Червоної Зірки та медалі «За відвагу» гвардії  лейтенанта Івана Івановича Морозова. Іван Морозов на початку атаки вміло розташував вогневі засоби взводу і вже в перші хвилини бою підрозділом були подавлені дві і знищена одна вогнева точки противника. Коли група гітлерівців намагалась вдарити у фланг ескадрону, гв.лейтенант Морозов на чолі своїх бійців контратакував ворога. В бою особисто знищив до десятка ворогів. За проявлену ініціативу, вміле командування підрозділом у складній бойовій обстановці, особисті мужність і відвагу І.І.Морозов був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Атаку 2-го ескадрону на фланзі прикривали вогнем розрахунки станкових кулеметів взводу гвардії молодшого лейтенанта Тимофія Матвійовича Стародуба. Розрахунки станкових кулеметів були висунуті в бойові порядки шабельників і вогнем подавляли супротив вогневих точок ворога. Кулеметниками було знищено 4 кулеметні гнізда та до 30 солдат і офіцерів. За особисту хоробрість і вміле управління взводом в складних умовах вуличного бою гвардії молодший лейтенант Стародуб був удостоєний ордену Червоної Зірки.

У бою відзначився розрахунок станкового кулемету, помічником навідника в якому був гвардії рядовий Федір Петрович Болдарєв*. Кулеметники своєчасно виявили і подавили вогонь німецького кулемета, який було почав вести вогонь по кіннотникам. Ще два німецькі кулемети були знищені влучними пострілами з протитанкових рушниць командира відділення ПТР гвардії старшого сержанта Володимира Івановича Гуліна* та гвардії рядового Костянтина Павловича Мотора*. 5 гітлерівців знищив влучним вогнем розрахунок кулемета гвардії рядового Івана Кузьмича Князева*. Ще один німецький кулемет знищив гвардії рядовий Микола Олексійович Орлов*. Всього бійцями взводу ПТР 2-го ескадрону під командуванням гвардії молодшого лейтенанта Олексія Олександровича Нікольського на вулицях Луцька знищили бронеавтомобіль, гармату і 15 ворожих солдат. 22-х річний офіцер за бої в Ківерцях і Луцьку отримав свою першу бойову нагороду – орден Червоної Зірки. До ордену Червоної Зірки був представлений командир шабельного взводу 2-го ескадрону гвардії молодший лейтенант Костянтин Купріянович Агафонов. Цей офіцер відзначився в бою 1 лютого при звільненні Ківерець (подавив вогонь станкового кулемета) і в бою за Луцьк. Солдати його взводу подавили вогонь протитанкової гармати і знищили її розрахунок, що дозволило ескадрону продовжити наступ. За хоробрість і мужність гвардії молодший лейтенант Агафонов був нагороджений медаллю «За відвагу».

На світанку ворог контратакував підрозділи 2-го ескадрону. Ескадрон був відрізаний від основних сил полку. У цій ситуації знову якнайкраще проявились командирські і бійцівські якості Іллі Доценка. Комеск підняв ескадрон в атаку і першим пішов у бій. Група гітлерівців була повністю розгромлена. Всього в період бою за Луцьк 2-м шабельним ескадроном 27-го гв.кп було знищено понад 80 ворожих солдат і офіцерів. За відмінне вміння керувати боєм ескадрону за складних обставин, особисті відвагу і хоробрість, неодноразові дії, пов’язані з ризиком для життя, досягнуті бойові успіхи командир 2-го шабельного ескадрону гвардії старший лейтенант Ілля Павлович Доценко був удостоєний найвищої бойової нагороди СРСР – ордену Червоного Прапора.

Намір німців підірвати склади з продовольством своєчасно виявив автоматник 2-го ескадрону 27-го гв.кп гвардії рядовий Григорій Іванович Потапенко. Не очікуючи підмоги, автоматник рішуче кинувся на ворога. У сутичці знищив 10 ворогів. За кмітливість, рішучість та врятування складів гвардії рядовий Потапенко був нагороджений орденом Червоної Зірки. Ще один автоматник гвардії рядовий Олександр Ілліч Хохлов непомітно підібрався до облаштованої в підвалі будинку позиції ворога, вогнем з автомата знищив трьох солдат противника, а чотирьох, ошелешених від несподіваного нападу німців, захопив у полон. За ініціативні, мужні дії гвардії рядовий Хохлов був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

Поряд з 2-м ескадроном громив ворога на вулицях древнього Лучеська 3-й шабельний ескадрон під командуванням гвардії лейтенанта Матвія Дмитровича Галкіна.

З початком атаки на північну околицю міста першим вийшов взвод, яким командував гвардії лейтенант Петро Степанович Фролов. Шквальний вогонь противника не зупинив наступального пориву кіннотників. Під зливою куль бійці гв.лейтенанта Фролова вибили ворога з кількох укріплених будинків і знищили при цьому понад два десятків солдат противника. 10 ворогів особисто знищив командир взводу. У подальшому бійці на чолі з відважним офіцером відважно діяли на вулицях міста. Другою бойовою нагородою кавалера ордену Вітчизняної війни 1-го ступеня (нагороджений в січні 1943 року) став орден Червоної Зірки. Під вогнем противника на північну околицю Луцька пробрався командир відділення управління 3-го ескадрону гвардії сержант Микола Гаврилович Шмаргілов*. Ним були встановлені місця розташування вогневих точок противника та розвідано систему оборони в смузі наступу ескадрону. Вогнем з мінометів і гармат кулеметні гнізда та основні вузли опору передової позиції ворога були знищені. 5 ворожих солдат і 2 ручні кулемети противника знищив навідник ПТР гвардії рядовий Магиш Ербулатов*. Ворожий кулемет з розрахунком знищив з протитанкової рушниці гвардії рядовий Макар Іванович Юхименко*. Одне з найвідповідальніших завдань – прочесати одну з центральних вулиць було довірене взводу герою бою в Ківерцях гвардії старшому лейтенанту Василю Івановичу Каленіну. Не дивлячись на сильний кулеметний і автоматний вогонь кіннотники метр за метром просувались вперед. Командиром взводу на вулицях Луцька особисто було знищено 8 гітлерівців. За бої за звільнення Ківерців і Луцька гвардії старший лейтенант Каленін був нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (представлявся до ордену Червоної Зірки). Вдало діяли „петеерники” 3-го ескадрону. Так, гвардії рядовий Іван Степанович Кравченко* вогнем з ПТР знищив три німецькі кулемети. Напевно неочікуваним сюрпризом для гітлерівців стало появлення перед фронтом оборони славнозвісних тачанок. На одній з таких стрімко розвернувся гвардії рядовий Володимир Зіновійович Колесников**. Кулемет, встановлений на тачанці відкрив вогонь по ворогу.

У бойових порядках шабельних ескадронів вулицями Луцька наступали і розрахунки вогневого взводу 45мм гармат під командуванням гвардії лейтенанта Петра Михайловича Лавигіна. На вулицях столиці Волині артилеристами взводу були знищені чотири десятки ворожих солдат, 7 кулеметів, дві гармати, підбиті дві вантажівки. За вмілі дії на вулицях міста, особисті мужність і відвагу гвардії лейтенант Лавигін був нагороджений орденом Червоної Зірки. Висока бойова нагорода дісталась офіцеру також завдяки діям його підлеглих. Два німецькі станкові кулемети з розрахунками знищив розрахунок 45мм гармати гвардії сержанта Івана Васильовича Ігнатова*. Вогнем 45мм гармати навідника гвардії сержанта Ніяка Ібрагимича Бекшанова було подавлено вогонь 4-х станкових кулеметів, двох гармат, знищено десяток гітлерівців. Як і його однополчанин, Іван Ігнатов був нагороджений медаллю «За відвагу», хоча й представлявся до нагородження орденом Червоної Зірки.

Особливо відзначився розрахунок станкового кулемета гвардії сержанта Євгенія Миколайовича Ігеткіна*, який знищив 15 ворогів. Відважно діяв навідник станкового кулемета кулеметного взводу 3-го ескадрону гвардії рядовий Хаджихун Ахраров, який на підступах до міста з кулеметом пробрався у фланг контратакуючого противника і відкрив по його шеренгам щільний вогонь. Від куль, випущених з кулемета на полі бою залишилось лежати 10 ворогів. Внаслідок дій кулеметника німці відійшли, а ескадрон з ходу оволодів позиціями. Хаджихун Ахраров командуванням полку був представлений до ордену Червоної Зірки, але рішенням командира 7-ї гв.кд нагороджений медаллю «За відвагу».

У складі головного загону 27-го гв.кп до Луцька вийшов 1-й шабельний ескадрон гв.старшого лейтенанта Олександра Олександровича Воробйова. Ескадрон з ходу прорвав оборону ворога і увірвався на вулиці міста. Будинок за будинком, вулицю за вулицею кіннотники очищали від ворога. При цьому комеск вміло використовував маневр як підрозділами так і вогнем. Від вогню бійців ескадрону на вулицях Луцька загинули понад 100 ворожих солдат і офіцерів. За вміле керівництво ескадроном у складних вуличних боях на станції Ківерці та в Луцьку, особисті хоробрість, мужність, ініціативу та досягнуті бойові успіхи гвардії старший лейтенант Воробйов був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Які і при штурмі станції Ківерці на вулицях Луцька відважно діяв взвод 1-го шабельного ескадрону під командуванням гвардії лейтенанта Георгія Ісаєвича Макарова. Командир взводу, який наступав попереду свого підрозділу особисто знищив 7 солдат противника і подавив вогонь ворожого кулемету. Так само вміло і відважно діяв командир шабельного взводу гвардії лейтенант Олександр Іванович Хникін. Бійці його підрозділу на вулицях Луцька знищили більше 10 ворожих солдат, з кулемети з розрахунками, захопили 3 полонених і дві справні гармати. За вміле управління взводами в боях за звільнення ст.Ківерці та обласного центру Волині гвардії лейтенанти Макаров(представлявся до ордену Вітчизняної війни1-го ступеня) і Хникін був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.

Просування підрозділів 1-го ескадрону по вулицях міста було зупинене вогнем німецького кулемета. Нехтуючи небезпекою до будинку, де зайняв позицію кулеметник, підкрався гвардії рядовий Федір Антонович Кисельов*. Кидок гранати – і шлях розчищений. Ще одне кулеметне гніздо ліквідував гвардії рядовий Ян Азимов**. Гвардієць скрито підібрався по позиції гітлерівців і знищив їх вогнем із автомата. Захоплений кулемет став трофеєм солдата. Подібним чином також діяв шабельник гвардії рядовий Судек Йосипович Курбанов. Під сильним кулеметно-рушничним вогнем кіннотник підібрався до ворожого кулеметного гнізда, позиція якого була обладнана в одному з будинків, і кинув ручну гранату. У цей момент Судек Курбанов був поранений, але переміг біль і відкрив вогонь по ворогу з автомата. Розрахунок кулемету (4 солдати) був знищений, а сам кулемет став трофеєм гвардійця. За мужні і сміливі дії гвардії рядовий Курбанов був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

Рішуче діяли бійці відділення гвардії сержанта В’ячеслава Миколайовича Купарєва*, які оточили і знищили вогневе гніздо противника. Сам сержант знищив 2 ворогів. Для атаки опорних пунктів противника, які розташувались в будинках вже в ході бою були створені штурмові групи. Боєць однієї з таких, гвардії рядовий Маслиш Арджиєв* в бою знищив 4 німців. Вміло діяв навідник ПТР гвардії рядовий Мантур Незамудинович Установ*. Кількома пострілами з протитанкової рушниці він підбив німецьку вантажівку з боєприпасами та вогнем із автомата знищив її охорону. Шлях бойовим товаришам вогнем з ручного кулемета розчищав гвардії рядовий Іван Іванович Листопадський*, який знищив трьох гітлерівців, що вогнем із засідки заважали просуванню взводу вперед.

Не дивлячись на раптовий стрімкий удар кавалеристів, німці та угорці неодноразово переходили в контратаки. В ході однієї з них група гітлерівців прорвалась через ряди атакуючих кіннотників до командного пункту 1-го ескадрону. Командири і бійці вступили в бій з ворогом, в ході якого відзначився гвардії рядовий Михайло Єгорович Ільїн*. Михайло Ільїн вогнем з автомата знищив 3 ворогів. Влучно вів вогонь з ручного кулемета гвардії Садиф Чурбанов*, який знищив до десятка німців і мадяр.

Влучний вогонь по німецьких позиціях вели артилеристи батареї 45мм гармат. Відважно діяли артилеристи вогневого взводу під командуванням гвардії лейтенанта Карима Гадбулловича Габдулліна. Гарматами взводу в бою за Луцьк було знищено 6 кулеметних гнізд, 2 гармати, до 20 ворожих вояків. При спробі гітлерівців обійти взвод, гвардії лейтенант Габдуллін з особистої зброї застрелив одного нападника. За відвагу і мужність в боях за Ківерці та Луцьк К.Г.Габдуллін був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Розрахунок, в якому служив гвардії рядовий Григорій Антонович Ярохін* розбив три кулеметні гнізда та підбив одну німецьку гармату. 4 німецькі кулемети, 2 гармати та 20 гітлерівців знищив розрахунок 45мм гармати гвардії старшого сержанта Степана Григоровича Бабака. Артилеристи наступали в перших шеренгах і вели вогонь прямим наведенням, забезпечуючи рух кіннотників уперед. Гвардії старший сержант Бабак був нагороджений орденом Слави 3-го ст. 2 кулеметні гнізда, вантажівку та підводу з вантажами, 5 гітлерівців знищив розрахунок 45мм гармати гвардії сержанта Михайла Миколайовича Фоміна, удостоєного за бої в Луцьку медалі «За відвагу» (представлявся до Червоної Зірки).

Категорія: Перші бої зі звільнення Волині. Січень - лютий 1944. | Додав: voenkom (30.01.2013) | Автор: Сергій ЯРОВЕНКО E
Переглядів: 355 | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: