Невелике повітове містечко Володимир, перейменоване після приєднання Речі Посполитої до Російської імперії у Володимир-Волинськ ( нині Володимир-Волинський) 2 серпня 1914 року стало свідком першого бою на Східному фронті.
Того дня 2-га кавалерійська дивізія австро-угорської армії, посилена двома батальйонами піхоти та двома дивізіонами артилерії з метою розвідки боєм переправилась через Західний Буг і вийшла до північної околиці Володимира. Попереджений командою місцевого підрозділу Окремого корпусу прикордонної сторожі командир 68-го лейб-піхотного Бородінського імператора Олександра ІІІ полку полковник Адріан Іванович Тумський підняв полк по тривозі і наказав зайняти позиції на околицях древнього міста. Донесення про вторгнення противника негайно було відправлене до Луцька, де знаходився штаб 7-ї кавалерійської дивізії.
Тумський Адріан Іванович
За переказами місцевих старожилів сам бій відбувся в районі, який зараз називають «Семидерев’я», а тоді невеликого хутора Олександрівка. За іншими даними головне поле бою було в районі с.Зимне, точніше Святогорського Успенського монастиря та в районі мосту через Лугу в с.Заріччя.
Угорська кіннота без розвідки невпинно мчала вперед і раптом передні ряди, як скошені, повалились на землю. Бородінці, які вміло замаскувались в чагарниках підпустили ворожих кіннотників на відстань до 400 метрів, а тоді вдарили по австро-угорцях залпами. П’ять разів атакували гусари позиції полку і всі п’ять зі значними втратами відкочувались назад. Деморалізованих угорських гусар без великих зусиль добила півсотня 11-го Донського полку, який також на ой час дислокувався у Володимирі.
Черячукін Олександр Васильович,
командир 11-го Донського козачого полку
Австрійці втратили у цьому бою практично всю дивізію. Втрати російських піхотинців і козаків склали всього 40 чоловік вбитими і пораненими.
Серед тих, хто відзначився у цьому бою був уродженець Вінничини Іван Усатий. «За то, что будучи под обстрелом сильным артиллерийским огнем, удержался на позиции и отбил 5 кавалерийских атак в бою 3-го августа 1914 года» рядовий Усатий був нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня за №19481.
Георгіївський хрест Івана Усатого
Відмінні дії солдат Бородінського піхоту мали просте пояснення. За тодішньою «Настановою для стрільба з гвинтівки, карабіна і револьвера», яка була введена в російській армії напередодні війни у 1914 року кожен солдат при веденні одиночної стрільби отримував право вимірювати відстань до цілі, виставляти приціл, вибирати точку прицілювання і придатний момент для в відкриття вогню, якщо інше не було встановлене командиром. Отож солдати в цьому бою діяли, як у стрілецькому тиру, хоча цій холоднокровності і вмінню передували чисельні муштри, тренування і навчання.
1-ша рота 68-го лейб-піхотного Бородінського полку в атаці |