4.4.1. Австрійський допоміжний корпус. Продовження. - Частина IV. БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК - Волинь у 1812 році - Каталог статей - Персональный сайт Сергея Яровенко
Середа
07.12.2016
13:30
Форма входу
Категорії розділу
Частина І. НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ. [8]
Загальна обстановка напередодні французького вторгнення. Склад і сили сторін.
Частина ІІ. БОЙОВІ ДІЇ 3-ї ОБСЕРВАЦІЙНОЇ АРМІЇ В ПЕРШИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ. [9]
Дії 3-ї Обсерваційної армії в ході першого періоду війни (червень - серпень 1812 року).
Частина ІІІ. ВІД СТИРЮ ДО БУГУ І ПРИП’ЯТІ [9]
Бойові дії на території Волині наприкінці серпня - вересні 1812 року. Дунайська армія.
Частина IV. БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК [17]
Біографічні довідки на генералів і офіцерів армій, які воювали на території Волині.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 352
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Волинь у 1812 році » Частина IV. БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК

4.4.1. Австрійський допоміжний корпус. Продовження.

Шейтер Георг Генріх фон

(Scheither, Georg, Freiherr von)

1772, Ганновер -  16 (22) квітня 1816

Військову службу розпочав у Ганноверській армії в чині лейтенанта гвардії 6 травня 1791 року. Брав участь в кампаніях 1793 і 1795 років на території Нідерландів. В битві за фортецю Валансьєн потрапив до французького полону, проте незабаром був відпущений. 6 жовтня 1793 року отримав чин старшого лейтенанта. 18 січня 1795 року отримав чин капітана, на той час служив у 9-му драгунському полку. У 1798 році був старшим помічником з кавалерії при графові Вальмондені – Гімборні. Внаслідок інтриг залишив ганноверську службу і в 1799 році поступив на службу австрійську. У складі драгунського полку воював під Ніддою, Одденвальдом, Бундербахом і Нюрнбергом. У 1801 році отримав чин майора і призначення до полку Ореллі. 30 квітня 1802 року був нагороджений Лицарським хрестом Військового ордена Марії Терезії. В кампанію 1805 року командував уланським ескадроном. У одному з боїв завдяки сміливим і відважним діям ескадрон Шейтера захопив у полон чотирьох офіцерів і 60 ворожих солдат разом з кіньми. 4 січня 1806 отримав чин підполковника. 15 вересня 1808 року був призначений командиром 6-го драгунського полку на чолі якого бився під Асперном та Ваграмом проти французів. У кампанію 1812 року командував все тим же 6-м драгунським полком графа Ріша, який входив до складу 1-ї бригади дивізії лівого флангу австрійського допоміжного корпусу. Відзначився в битві під Городечно (Піддуб’ям). У ході контрнаступу російських військ у вересні 1812 року командував лінією форпостів від Турійська до Сільця і стримував просування частин генерала Ламберта. Згодом відійшов до Городно де протягом доби стримував наступ російських військ генералів Ламберта та Чапліца. В ході відступу австрійських військ діяв у ар’єргарді. В подальших боях швидко опанував тактикою партизанської війни і вдало її застосовував. Особливо вдалими такі дії були в районі Ірабеліна в листопаді 1812 року. Загін Шевера у складі його полку, батальйону піхоти, двох ескадронів гусарів та чотирьох гармат в одному з набігів захопив 27 ворожих солдат, а згодом (20 листопада) зненацька атакував підрозділи 4-го Українського козачого полку в районі с. Городники. В результаті нічної атаки в полон до австрійців потрапили 6 офіцерів (серед них командир полку майор Міницький) та 360 нижніх чинів. Згодом атакував російський гарнізон у Пінську (28 листопада) де захопив у полон 6 офіцерів і 297 солдат. 7 січня 1813 року отримав чин генерал-майора. У вересні 1813 року відзначився під містом Фрайберг  в бою вже проти французів. У результаті рішучих дій до полону потрапили до 400 ворожих солдат. 8 жовтня 1813 був нагороджений Командорським хрестом Військового ордену Марії Терезії. 21 вересня відзначився під Нойендорфом, де з успіхом відбив усі ворожі атаки, а згодом організував переслідування противника. На початку жовтня відбив у противника місто Наумбург. Приймав участь в битві під Лейпцигом, згодом в боях під Хохгеймом, Нефшателем та Шато-де-Жу. На початку 1814 року брав участь в блокаді Безансона, взятті Шалона, Ліона, Бурже. За бої проти французів на території Прусії та Франції 14 листопада 1814 був нагороджений прусським орденом Pour-le-Mérite, та російським Св. Анни 1-го ст. Із 29 червня по 8 липня 1815 року командував австрійським угрупуванням на території Бельфору (регіон Франш-Конте).

 

Шмельцер фон Вільдманзегг Йоганн

(Schmelzern von Wildmannsegg, Johann)

(1761, Prague (Praha) -16.03.1831, Josephstadt (Josefov u Jaromere) / Bohemia)

Військову службу розпочав у 80-х роках ХVІІІ століття. В кампанію 1799 року проти французів воював вже в чині майора. Учасник кампаній 1805 – 1807 років. Неодноразово відзначався в боях, за що двічі був підвищений у чині – у серпні 1805 року отримав чин підполковника, а 24 липня 1807 року – полковника. Досить успішно на чолі кавалерійського полку діяв в кампанії 1809 року. 2 вересня 1809 року отримав чин генерал-майора, а 24 жовтня 1809 року був нагороджений Військовим орденом Марії Терезії.  В кампанію 1812 року командував 1-ю бригадою кавалерійської дивізії Фрімона. У липні 1813 року був призначений комендантом фортеці Йозефштадт (Josephstadt) у Чехії і виконував ці обов’язки до смерті. 23 листопада 18120 року отримав баронський титул.

 

Категорія: Частина IV. БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК | Додав: voenkom (13.11.2011) | Автор: Сергій ЯРОВЕНКО E
Переглядів: 277 | Теги: Шмельцер, Шейтер | Рейтинг: 5.0/8
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: