3.2.1. Характеристика полків Дунайської армії - Частина ІІІ. ВІД СТИРЮ ДО БУГУ І ПРИП’ЯТІ - Волинь у 1812 році - Каталог статей - Персональный сайт Сергея Яровенко
Неділя
04.12.2016
13:08
Форма входу
Категорії розділу
Частина І. НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ. [8]
Загальна обстановка напередодні французького вторгнення. Склад і сили сторін.
Частина ІІ. БОЙОВІ ДІЇ 3-ї ОБСЕРВАЦІЙНОЇ АРМІЇ В ПЕРШИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ. [9]
Дії 3-ї Обсерваційної армії в ході першого періоду війни (червень - серпень 1812 року).
Частина ІІІ. ВІД СТИРЮ ДО БУГУ І ПРИП’ЯТІ [9]
Бойові дії на території Волині наприкінці серпня - вересні 1812 року. Дунайська армія.
Частина IV. БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК [17]
Біографічні довідки на генералів і офіцерів армій, які воювали на території Волині.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 352
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Волинь у 1812 році » Частина ІІІ. ВІД СТИРЮ ДО БУГУ І ПРИП’ЯТІ

3.2.1. Характеристика полків Дунайської армії

28 липня (8 серпня) 1708 року зі числа смоленських дворян та служивих людей Смоленським воєводою Салтиковим для несення прикордонної служби був сформований Рославский драгунський шквадрон (598 чол.). Ескадрон на початку свого існування до складу регулярної армії не входив, а відносився, як зараз би сказали, до місцевої чи територіальної оборони. На 1715 рік штат ескадрону виріс до 760 чоловік, а його оберегом і символом стала подарована в 1709 році ікона Смоленської Божої Матері Одигітрії У1724 році ескадрон за розпорядженням уряду було розпущено, проте вже наступного, 1725 року, клопотанням полковника Челіщева ескадрон був відновлений за умови його повного утримання за рахунок Смоленського дворянства і з 1731 року він утримувався на правах гарнізонного (481 чол. За штатом мирного і 541 за штатом воєнного часу). Перший досвід бойових дій бійці ескадрону отримали в 1733 році під час війни за польську спадщину. Ескадрон ніс охоронну службу в районі від Вітебська до Бихова і знаходився в підпорядкуванні генерал-майора князя Рєпніна. Офіцери і солдати ескадрону повернулись додому лише 29 березня 1736 року. Після нетривалого відпочинку 26 липня 1736 р. ескадрон був відправлений до Києва з завданням несення охоронної служби у форпостах вздовж Дніпра, де знаходився до листопада 1737 року. 8 січня 1765 року Рославльський ескадрон був розформований, а на його базі Смоленським губернатором генерал-аншефом графом Фермором 11 січня 1765 року був сформований Смоленський ландміліцкій кінний полк драгунського ладутза рахунок смоленських рейтарів та дворян. Завданням полку була визначена охорону кордону з Польщею, ближче до кордону в с. Каспля було перенесено і штаб-квартиру полку. Це завдання полк виконував 9 років. 8 жовтня 1774 року полк був відправлений до Симбірська в розпорядження графа Паніна для конвоювання до Москви ув’язненого козацького і селянського ватажка Омеляна Пугачова. 3 липня 1774 року відповідно до іменного указу Катерини II генерал-аншефом, командувачем легкою кіннотою Григорієм Олександровичем Потьомкіним почалось формування Смоленського драгунського полку. Першим шефом полку став все той же Г.О.Потьомкін. Ім’я Смоленського драгунського свого часу вже носили ряд частин російської регулярної кавалерії - драгунський полк Івана Астаф'єва, сформований в 1701 році носив цю назву з 1708 по 1712 рік, а Архангелогородський драгунський полк - з 1727 по 1762 рік. Новий Смоленський драгунський окрім славного імені отримав бойовий досвід Рославльського ескадрону та Смоленського ландміліційного полку, переформованого в Тулі 16 (27) січня 1775 в Смоленський драгунський полк. Відразу ж після формування в1775 році полк було відправлено для придушення залишків вогнищ Пугачовщини на території Пензенської і Саратовської губерній. Каральні функції полк виконував і наступного, 1776 року, щодо ногайців на території Кубані. Для посилення полку в Тамані до полку були включені 300 козаків з донських козачих полків Кутейникова та Барабанщикова. Серед найбільш відомих операцій (боїв) полку того часу був участь в штурмі Темрюка (30 січня 1777). 25 квітня 1779 року полк був виведений для відпочинку в Коломну звідки згодом (у вересні) був передислокований до Мінська. Навесні 1780 року полк був передислокований до Малоросійської губернії і розташований в околицях Харкова. Навесні 1776 року був включений до складу Української армії під командуванням генерала Кутузова. У 1787 році полк діяв у складі Кінбурнського корпусу генерал-аншефа О.В.Суворова і прикривав підступи до Криму. Наприкінці серпня 1787 року полк виконував завдання з рекогносцировки в районі Миколаїва та Очакова, а згодом переданий до складу оборонної ділянки (від гирла Бугу до Херсона) генерал-майора Кастро-де-Лацерті, де знаходився до жовтня 1787 року. У червні 1788 року полк, у складі Катеринославської армії, виступив до Очакова, де був включений до Херсонського загону генерал-поручика В.В.Нащокіна для спостереження за рухом противника до Криму та забезпечення зв'язку між Кримом і Бериславлем. Тоді ж був включений до складу загону, який блокував Очаків. 6 грудня 1788 року воїни полку у пішому строю штурмували Очаків. Втрати полку склали, 121 чол. убитими і пораненими. У 1789 році полк, в складі армії Потьомкіна, брав участь у взятті замку Хаджибей, Паланки, Аккермана і Бендер. У 1790 році брав участь в облозі фортеці Ізмаїл та її штурмі. 11 -12 грудня 1790 року діяв у складі десантного загону принца Карла Де Ліня, (після поранення де Ліня командування загоном прийняв підполковник Смоленського драгунського полку Енгельгардт ). У 1792 році Смоленський драгунський брав участь у війні з польськими конфедератами у складі Литовської армії генерала Кречетникова (3-тя колона генерал-поручика графа Мелліна). Брав участь в битвах під Миром (31 травня), Варшавою (7 липня). Після поділу Польщі полк спочатку був розквартирований в Кракові, а на весні 1793 року штаб полку і вісім ескадронів переведені до Луцька (один ескадрон був залишений в Кракові). Залишений у Кракові 2-й ескадрон одним з перших зазнав нападу польських повстанців у 1794 році і з боями відступив до Опатова, втративши при цьому 5 нижніх чинів убитими і 2 офіцерів полоненими. На початку березня основний склад полку залишив Луцьк і вирушив до Польщі. 24 березня ескадрони полку взяли участь у битві біля Рославиці (6-8 квітня). 1-й ескадрон, який перебував у складі Варшавського гарнізону був оточений повстанцями і з боєм вирвався з міста. 26 травня Смоленський драгунський брав участь у битві біля Щекоціна, завдавши сильного удару по польській кавалерійській бригаді Бернацького. Наприкінці липня у складі корпусу генерал-майора Ферзена смоленські драгуни брали участь в облозі Варшави, 29 вересня - у битві з армією Костюшка під Мацейовицями у складі правої колони головних сил генерал-майора Хрущова. 14 жовтня полк увійшов до складу корпусу О.В.Суворова і 15 жовтня у пішому строю взяв участь у бою під с.Кобилки. 24 жовтня драгуни в складі корпусу Потьомкіна штурмували Прагу і 29 жовтня увійшли до Варшави. З 30 жовтня по 7 листопада у складі корпусу графа Денисова полк переслідував повстанський загін генерала Вавржецкого. У 1796 році полк було включено до корпусу О.В.Суворова і передислоковано в район Могильова. У січні 1797 року зазнав організаційних змін (переформовано в полк 5-ти ескадронного складу з вилученням наявної артилерії). Цього ж року полк був передислокований до Криму (Карасубазар) і підпорядкований 9-й Таврійській інспекції генерала Каховського. Із 1798 року полк носив імена шефів – генерал-майора фон Брінка, а з 13 лютого 1800 - генерала від кавалерії Івана Івановича Міхельсона. 29 березня 1801 року полку було повернено назву – Смоленський драгунський полк. 4 травня 1806 року полк був зарахований до складу 13-ї дивізії генерал-лейтенанта де Рішельє. У1806-1812 рр. Смоленський драгунський брав участь у черговій російсько-турецькій війні. Спочатку приймав участь в облозі Ізмаїла  (березень 1807 – вересень 1809 рр.), згодом  у складі корпусу генерала Ланжерона приймав участь в облозі і взятті Силістрії (21  -30 травня 1810 р.), облозі фортеці Шумла (з 23 червня по липень 1810). У серпні 1810 року Смоленський драгунський полк у складі загону генерала Уварова приймав участь в облозі Рущука, битвах на річці Янтар та під Батіном. 10 жовтня 1811 року драгуни брали Туртукай, 11 жовтня - Силістрію. 19 липня 1812 року полк у складі 2-го корпусу генерал-лейтенанта Ессена 3-го вирушив в похід на Волинь.


Рядовий Смоленського драгунського полку у 1812 р.

У складі корпусу генерала Воїнова на Волинь приули 8-й та 39-й єгерські полки ( 3-тя бригада 10-ї піхотної дивізії), які приймаи участь в справах під Ковелем, Любомлем, Головно. Полки були «молоді», проте їх воїни мали достатній бойовий досвід.

8-й єгерський полк був сформований 17 травня 1797 року як 9єгерський полк. 26 березня 1801 року отримав найменування 7-й єгерський полк,а номер 8-й в 1811 році.

39-й єгерський полк був сформований 19 жовтня 1810 року з Брянського мушкетерського полку. Полк у складі Дунайської армії брав участь у кампанії проти турків 1810-1812 рр.. З початком війни 1812 року два батальйони полку рушили на Волинь, а один батальйон був залишений в Молдові для прикордонної служби.

16 травня 1803 року з ескадронів Ольвіопольського, Єлисаветградського, Павлоградського та Олександрійського гусарських полків ( з кожного по два) генерал-майором Павлом Васильовичем Голенищевим-Кутузовим в містечках Катеринопіль та в Звенигородка був сформований дво батальйонного складу (по п’ять ескадронів кожен) Білоруський гусарський полк. 17 грудня 1803 року при полку був сформований запасний ескадрон чисельністю 150 чол., який проіснував до 8 листопада 1810 року. У 1806-1812 рр. полк брав участь у російсько-турецькій війні: у битвах при Бухаресті, Турбаті, Журжі, Ізмаїлі, Рассеваті, Силістрії, Рущуком. У 1812 році діючі ескадрони полку перебували у складі 3-го корпусу генерала Воїнова (Дунайська армія). Після прибуття на Волинь полк у складі 8 ескадронів (971 чоловік) приймав участь в переслідуванні відступаючого ворога , відзначився в районі м.Любомль. Цікаво, що Білоруські гусари перед початком 1-ї світової війни будуть дислокуватись в древньому Володимирі-Волинському. [70; 71: 194, 196-197; 16:. 421-422]


Білоруський гусар

Днем народження Кінбурнського драгунського полку рахувалось 20 серпня 1798 року, коли у Курську було створено Драгунський генерал-майора Шрейдерса 1-го полк. 15.10.1800 р. полк отримав нову назву за новим шефом - генерал-майора Гловенського полк, а 23.11.1800 р. – Драгунський генерал-майора Міллера 2-го полк.  Із 31 березня 1801 року полк став йменуватися Кінбурнським драгунським. Це найменування полк отримав в пам’ять про героїчні дії розформованої при Павлі І в 1796 році частині з аналогічною назвою. У 1806 році полк діяв у складі Молдавської армії і у складі загону князя Долгорукого зайняв Галац. 4 вересня 1809 року полк у повному складі взяв участь в битві при Рассеваті. Під цим невеликим селом полк двічі переходив у атаку і в кінці –кінців змусив турків віткати 20 верст. У 1810 році кінбурнці брали участь в облозі Силістрії та Шумли і неодноразово відбивали вилазки численнішого противника. В битві під Рущуком. 22 червня 1811 року Кінбурнський драгунський полк зазнав першої поразки від анатолійської кінноти Башняка –аги, однак невдовзі відомстив кривдикам успішними діями під тим же Рущуком. З 9 вересня 1812 року кінбурнці на Волині. Відзначились 11 вересня під Локачами, а в ході подальшого наступу під Кобрином та у складі загону генерала Чапліна на території Білорусії та Литви. [72: 527-528]


Обер офіцер Кінбурнського драгунського полку, 1812 рік

16 серпня 1806 з однієї гренадерської і трьох мушкетерських рот Селенгінського мушкетерського полку і рекрут, був сформований трьох батальйонний Охотський мушкетерський полк. Під час російсько-турецької війни 1806-1812 рр.. Охотський полк брав участь у невдалому штурмі Рущука 22 липня 1810, а  9 жовтня 1811 відбив два напади турків у  районі Відіна. 22 лютого 1811 року полк був перейменований в Охотський піхотний полк. В період російсько-французької війни 1812 року Охотський полк перебував у складі 16-ї піхотної 4-го корпусу Дунайської армії і, залишивши один батальйон на Волині для охорони кордону від можливого вторгнення австрійців, брав участь у боях з французами на завершальних етапах кампанії. [73:238; 18: 85; 16: 474-480]

Прапори Охотського мушкетерського полку зразку 1803 року, отримані в 1807 році

16 серпня 1806 року з трьох рот Єкатеринбурзького мушкетерського полку, нижніх чинів трьох гарнізонних батальйонів і рекрутів був розпочато формування Мінгрельського мушкетерського полку. 18 лютого 1807 року формування нової піхотної частини було закінчено і вже за декілька місцяв полк вирушив в похід до південного театру воєнних дій. Усі перші 7 років свого існування Мінгрельський піхотний полк провів у безперервних походах і битвах.

Прапори Мінгрельського піхотного полку зразку 1803 року, отримані31 березня 1807 року

Одночасно з Мінгрельським мушкетерським 16.серпня 1806 року з одної гренадерської та 3-х мушкетерських рот Єкатиринбурзького мушкетерського полку і рекрутів був сформований Камчатський мушкетерський полк у складі 3-х батальйонів. 16 березня 1807 року полк отримав одне біле і 5 кольорових знамен зразку 1803 року. У вересні 1807 року  полк прибув до складу 16-ї піхотної дивізії для посилення військ, які діяли на Дунаї проти турок. У 1810 році Камчатці брали участь в облозі і штурмі фортеці Рущук. 22.02.1811 полк отримав назву Камчатський піхотный полк. На Волинь полк прибув у складі 2-ї бригади 16 піхотної дивізії. При цьому в полку знаходилось лише два батальйони. Один батальйон був залишений на Дунаї. [72: 335, 18: 86 16: 480-486]

Прапори Камчатського мушкетерського полку зразку 1803 року, отримані в 1807 році

Разом з новими піхотними мушкетерськими полками спеціально для ведення бойових дій проти турків у серпні 1806 року здійснювалось формування ряду драгунських полків. Одним з них був Дерптський драгунський полк, сформований 16 серпня 1806 року генерал-майором Меллером-Закомельским у В’язьмі і Гжатську з 5-го ескадрону Нижегородського і 3-го ескадрону Борисоглібського драгунських полків. По формуванні полк був приписаний до 16-ї піхотної дивізії. 31.березня 1807 року полку були подаровані штандарти, зразку 1803 року: один білий з зеленими кутами і чотири зелених з білими кутами, все з золотим шиттям і бахромою, проте полк отримав їх лише в 1809 році.

 

Штандарти Дерптського драгунського полку

З новими штандартами полк прийняв бойове хрещення під Рассеватом, а згодом під селом Татариця. У 1810 році дерптські драгуни відзначились в битвах під Деракією та Батіним, де драгуни захопили ворожу батарею. З 12.жовтня 1811 року Дерптський драгунський полк рахувався в 7кавалерійській дивізії., на Волинь прибув у складі 4-го корпусу Дунайської армії.


Унтер-офіцер Дерптського полку

Подібну історію мав і Тираспольський драгунський полк, сформований 16 серпня 1806 полковником Трейденом в містах Дорогобужі і Духовщині Смоленської губернії  з 2-го ескадрону Володимирського і 3-го ескадрону Таганрозького драгунського полків і рекрутів. Як і Дерптський полк спочатку був приписаний до 16-ї піхотної дивізії. Як і Дерптський отримав щтандарти драгунського зразку 1803 року в 1809 році і тоді ж отримав бойове хрещення, правда в битві під с. Фросина. У 1810 році приймав участь в битві під Деракією. З 12.10.1811 рахувався як і Дерпський драгунський - в 22-й бригаді 7-ї кавалерійської дивізії.  


Штандарти Тираспольського драгунського полку


Штаб – сурмач Тираспольського кінно-єгерського полку в 1813 р.


Офіцер Тираспольського (кінно-єгерського) полку, на грудях серед інших медаль за 1810 р та Св Георгій 3 кл. (портрет невідомого художника )

Трохи раніше, 16 травня 1803 року, генерал-майором Зассом в Павлограді та Новомосковську з ескадронів Інгерманландського, Київського, Стародубівського і Кінбурзького драгунського полків і рекрутів був сформований Переяславський драгунський полк, який увійшов до складу Київської інспекції. По закінченні формування 10.06.1803 полку були подаровані штандарти, зразку 1803 року: один білий з зеленими кутами і чотири зелених з білими кутами, всі з золотим шиттям і бахромою. Із 4 травня1806 року полк був приписаний до 13-ї піхотної дивізії.  У1806 році в складі Дністровської армії Міхельсона полк брав участь в: зайнятті Бессарабії, Молдавії та Валахії. У 1810 році брав участь в невдалому штурмі Рущука, в 1811 – в рейді загону князя Воронова по правому березі Дунаю. З 12.10.1811 р. рахувався в 7кавалерійській дивізії. На Волинь прибув у складі п’яти ескадронів і рахувався в 21-й бригаді 7-ї кд. В грудні 1812 року полк був переформований в кінно-єгерський.


Унтер-офіцер Переяславського полку

Категорія: Частина ІІІ. ВІД СТИРЮ ДО БУГУ І ПРИП’ЯТІ | Додав: voenkom (12.11.2011) | Автор: Сергій ЯРОВЕНКО E
Переглядів: 462 | Теги: Тираспольський, Камчатський, Мінгрельський, Дерптський, 39-й, 8-й, Смоленський, 25-й, Охотський, Кінбурнський | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: