1.1. Напередодні війни. 98-й прикордонний загін. Перші хвилини війни - Прикордонники в боях за Волинь. Червень 1941 - Волинь на початку 2-ї світової війни - Каталог статей - Персональный сайт Сергея Яровенко
Неділя
04.12.2016
13:12
Форма входу
Категорії розділу
Невідомий "золотий" вересень. Волинь 1939. [19]
Розповідь про події вересня-жовтня 1939 року на Волині.
Прикордонники в боях за Волинь. Червень 1941 [16]
Історія та бойовий шлях 90-го та 98-го прикордонних загонів. Бойові дії прикордонників у перші дні Великої Вітчизняної війни.
41-ша в боях 41-го [6]
Історія і бойовий шлях 41-ї танкової дивізії
Волинська епопея 19-ї танкової дивізії [2]
Історія і бойовий шлях 19-ї танкової дивізії 22-го механізованого корпусу
Перші дні війни [3]
Про початок Великої Вітчизняної війни та бойові дії на території області в період з 22 червня по 2 липня 1941 року
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 352
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Волинь на початку 2-ї світової війни » Прикордонники в боях за Волинь. Червень 1941

1.1. Напередодні війни. 98-й прикордонний загін. Перші хвилини війни

Ще один загін, які охороняв кордон в межах Волині – 98-й (Любомльський) прикордонний загін  було сформовано 6 квітня 1940 року на підставі наказу начальника Прикордонних військ НКВС УРСР від 08.03.1940 №0027 з особового складу 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону. Начальником загону було призначено майора Сурженка Георгія Герогійовича, начальником штабу майора Агєєва Віктора Андрійовича. Згодом військовим комісаром загону було призначено старшого батальйонного комісара Логвинюка Семена Яковича, начальником розвідувального відділення капітана Ковальова Пилипа Андрійовича. Загону було доручено охороняти ділянку державного кордону протяжністю 119 кілометрів від прикордонного знаку № 294 (с.Ольшанка) до прикордонного знаку №421 (с. Зошево).

 

Сурженко Григорій Григорович,

у червні 1941 року підполковник, начальник 98-го прикордонного загону

Сусідні ділянки охоронялись: праворуч - 5-ою прикордонною комендатурою 17 –го Брестського прикордонного загону Управління прикордонних військ НКСВ Білоруської РСР; ліворуч – 1-ю комендатурою 90-го Володимир – Волинського прикордонного загону.

 Станом на 04.00. 22 червня 1941 року до організаційно – штатної структури загону входили: управління і штаб загону (м. Любомль), три прикордонні комендатури, тринадцять лінійних прикордонних застав, три резервні прикордонні застави, маневрена група, рота зв’язку, взводи саперний та хімзахисту. Штатна чисельність складала 1648 командирів і червоноармійців (за даними історичного формуляру – 1400 чол.), 36 станкових, 42 ручних кулемети, гвинтівки і автомати для кожного бійця, 5 комплектів боєзапасу.

1-ша прикордонна комендатура (комендант – капітан Андрєєв Д.П., замполіт – політрук Рискін М.П, начальник штабу – старший лейтенант Трусов І.С.) дислокувалась с. Смоляри Світязькі;

1-ша прикордонна застава (начальник – лейтенант Бардала І.Є ,  помічник – лейтенант Пєтухов, замполіт – молодший політрук Друян)

2-га прикордонна застава (начальник – лейтенант Денисов А.Є, замполіт – молодший політрук Бабурін С.М. )

3-тя прикордонна застава (начальник – лейтенант Філін В.М, замполіт – молодший політрук Муравйов Д.Л.)

4-та прикордонна застава (начальник – лейтенант Волох О.В. , замполіт – молодший політрук Кокорін В.П.)

2-га прикордонна комендатура (комендант – капітан Парижев А.В., НШ -  старший лейтенант Шамрай Т.А., замполіт – політрук Потапенко М.П.) і 2-га резервна застава ( старший лейтенант Сердюк Іван Іванович) знаходилась в с.Гуща;

5-та прикордонна застава (начальник – лейтенант Ковальов С.Р., замполіт – політрук Башлаков К.З. )

6-та прикордонна застава (начальник – молодший лейтенант Кравченко М.Т., замполіт – молодший політрук КулаковськихА.П.)

7-ма прикордонна застава (начальник – молодший лейтенант Комаров Є.Н , замполіт – політрук Павлов В.П. )

8-ма прикордонна застава (начальник – старший лейтенант Старовойтов П.К. , замполіт – молодший політрук Бабенко А.А.)

3-тя прикордонна комендатура (комендант – капітан Гуленко П.І., НШ – старший лейтенант Химич І.К, замполіт – політрук П’янін І.А.) дислокувалась в с. Замлиння;

9-та прикордонна застава (начальник – лейтенант Гусєв Ф.М, замполіт – політрук Горохов С.Д. – на 22 06.41 знаходився у відрядженні)

10-та прикордонна застава (начальник – лейтенант Ніколєнко М.А, замполіт – Чумаченко В.Д.), район сіл Терехи, Висоцьк;

11-та прикордонна застава (начальник – лейтенант Кондаков П.С., замполіт – політрук Шашков С.М.)

12-та прикордонна застава ( начальник – лейтенант Попов);

13-та прикордонна застава (начальник – лейтенант Кучумов)

У зоні відповідальності загону виконували завдання з прикриття і оборони державного кордону 45-та (м. Любомль) та 62-га стрілецькі дивізії (Шацьк) 15 стрілецького корпусу (штаб м. Ковель) 5-ї армії, 9-й Ковельський укріпрайон (м. Любомль), а з початком війни планувалось виведення в тил прикордонного району (район Городелець – Турійськ) 41-ї танкової дивізії, яка дислокувалась у Володимирі – Волинському.

Як і на ділянці 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону обстановка у передвоєнному 1940 та 1941 роках була досить напруженою. З 18 квітня по 31 грудня 1940 року на ділянці 98-го ПрЗ було затримано 203 порушника кордону, в т.ч. 17 агентів німецької розвідки, 8 членів банд формувань. Тричі прикордонники загону ( на ділянках 2-ї та 9-ї застав) затримували організовані озброєні групи порушників чисельністю від 2 до 8 чоловік. Так, на ділянці 2-ї прикордонної застави була затримана озброєна група чисельністю 8 чоловік. У ході затримання і подолання опору відзначились комендант ділянки капітан Востріков, начальник штабу комендатури старший лейтенант Трусов, замполіт застави молодший лейтенант Бабурін, командир відділення молодший сержант Бєлечєв, червоноармійці Попов, Єрмалаєв, Гайдулін, Кучев. При затриманні порушників на ділянці 7-ї застави відзначились начальник застави молодший лейтенант Комаров та старшина застави Романченко.

Вже в жовтні 1940 року загін було визнаних кращим в Українському прикордонному окрузі, командир загону ГГ.Сурженко і начальник штабу майор Агєєв були нагороджені орденами Червоної Зірки.

Значно ускладнилась обстановка на ділянках загонів з квітня 1941 року. Майже щодня німецькі літаки перелітали лінію державного кордону, при цьому углиблялись на радянську територію на 100 – 150 км., з травня почались періодичні обстріл радянської території як зі стрілецької зброї, а іноді і артилерії.

Командуванням загонів приймались заходи, щодо посилення як охорони кордону так і обладнання й підготовки до оборони прикордонних застав. На кожній заставі було обладнано опорний пункт, який складався з блокгаузів ( дерев’яно-земляне оборонне укріплення з 2-4 амбразурами, розраховане на стрілецьке відділення для ведення кулеметно – рушничного вогню у різні напрямки з запасами води і продовольства), скритих і відкритих ходів сполучення, траншей. Особовий склад застав відпрацьовував дії при переході через кордон озброєних загонів, відпрацьовувались питання взаємодії між нарядами, заставами, комендатурами. Активно впроваджувався в життя прикордонних підрозділів радіозв’язок.

Із середини травня 1941 на німецькій стороні Бугу прикордонники стали спостерігати за підвищеною активністю німців. На деяких ділянках активно будувались ДОТи та інші оборонні споруди, автомобілями підвозились ящики з боєприпасами. На позиціях встановлювались гармати, міномети, важкі кулемети. Розвідка доповідала про концентрацію у прикордонних населених пунктах значних армійських підрозділів.

Так, надвечір 20 червня начальник 10-ї прикордонної застави (90-й прикордонний загін) лейтенант Чернов доповідав у штаб комендатури про появу на протилежній стороні Бугу до 60 німецьких танків і ознаки розташування у лісі за річкою німецького штабу, скоріше всього дивізійного.

Про явну підготовку німців до вторгнення інформували і розвідники 90-го прикордонного загону. Так розвідгурпа розвід відділу загону на чолі з капітаном Толстіком 21 червня 1941 року інформувала командування про те, що проти ділянки 5-ї та 6-ї застав на польській території в районі населених пунктів Стрижів і Броди до кордону висунувся піхотний полк, посилений артилерійським дивізіоном. Німецькі підрозділи зайняли фортифікаційні споруди, що будувались  з кінця травня 1941 року. В обох населених пунктах знаходились інженерні групи до роти кожна, які готували засоби для переправи та здійснювали замір глибин на Бузі під виглядом риболовлі

За декілька днів до війни почастішали також провокації з німецької сторони.  В ніч з 14 на 15 червня 1941 року на ділянці  4-ї прикордонної застави 90-го ПрЗ з кулеметів було обстріляно прикордонний наряд. На ділянці 98-го ПрикЗ вночі 20 червня німецькою артилерією було обстріляно с.Опалин. У цьому ж районі німцями вівся кулеметний вогонь по прикордонним нарядам і селу. Наряди майже щодня виявляли підключення до радянської телефонної мережі.

20 червня 1941 року до прикордонних загонів було доведено наказ про припинення планових занять,  відміну вихідних , посилення охорони кордону в нічний час (23.00-05.00) з залученням до служби до 75% відсотків особового складу застав, висилку на лінію кордону в нічний час посилених нарядів і озброєння нарядів на найбільш небезпечних ділянках ручними кулеметами, практично безперервну перевірку КСП кінними нарядами. Термін посилення охорони кордону вказувався до 30 червня 1941 року. 

 А провокації продовжувались. На ділянці 10-ї застави 98-го ПрикЗ надвечір 21 червня 1941 року жителька прикордонного польського села через Буг повідомила прикордонний наряд про те що німці приготували знаряддя для переправи через прикордонну річку. Командування 98-го прикордонного загону наполягло на зустрічі з представниками німецької прикордонної служби. О 23.45 21 червня комендант 2-ї прикордонної ділянки капітан Парижев, представник штабу 98-го ПрЗ капітан Шинкаренко, замполіт 8-ї ПЗ політрук Бабенко і заступник політрука Прищепа на човні переправились на німецьку сторону. В ході прикордонно-комісарської зустрічі з представниками німецької сторони було передано меморандум в якому зазначались факти порушень прикордонних домовленостей. Це вже була друга зустріч, при першій – біля полудня 21 червня німецькій стороні було заявлено протест щодо випадків перельотів німецькими військовими літаками на радянську сторону. Цього ж дня в районі залізничного мосту через Буг на ділянці 8-ї прикордонної застави 98-го прикордонного загону група німецьких офіцерів відкрито фотографувала міст, радянську територію, здійснювала замальовки, щось відзначали на картах. Такі ж дії відбувались і на ділянці 9-ї застави. Офіцери – прикордонники розуміли, що німці проводять рекогносцировку, але подіяти нічого не могли. Німецький офіцер галантно заявляв, що непорозуміння будуть усунені наступного ж дня.

            По поверненні з-за Бугу капітан Парижев поділився своїми підозрами щодо підготовки німців до диверсійних дій поділився з начальником 8-ї прикордонної застави старшим лейтенантом Петром Карповичем Старовойтовим. П.К.Старовойтов біля 03.00 22 червня з розрахунком станкового кулемета непомітно висунувся на підготовлену скриту позицію поблизу залізничного мосту. Прикордонники готувались зустріти ворога...

Динамічно розвивались події у ніч з 21 на 22 червня на ділянці 90-го прикордонного загону.

Напевно усі, хто цікавиться військовою історією знають про людину, яка повідомила про початок війни  - Альфреда Ліскоффа, єфрейтора 222-го піхотного полку 75-ої піхотної дивізії (по доповіді чергового УНКДБ УРСР у Львівській області до  оперативного чергового НКДБ УРСР від 22.06.41 в 221-му саперному полку 15-ї дивізії) Вермахту, котрий  перейшов державний кордон СРСР і був затриманий о 21.00 21 червня на ділянці 4-ї комендатури (м. Сокаль).    

 

Альфред Ліскофф ( фото з фонду РИА-Новости)

Першим допит провів комендант прикордонної дільниці капітан Іван Варфоломійович Бершадський. Отримана інформація потребувала негайного реагування вищого командування, а тому перебіжчик близько 24.00 21 червня був доставлений до штабу загону, який дислокувався у місті Володимирі – Волинському. На допиті, які розпочався о 00.30 22 червня єфрейтор Ліскофф заявив, що його полк виведено в с. Целенжа ( 5 км від Сокаля), о четвертій ранку 22 червня німецька армія перейде в наступ і що йому це відомо із слів його командира роти - обер-лейтенанта Шульца. Крім того, він же заявив, що особистим спостереженням ним встановлено, що артилерія зайняла вогневі позиції, танки і піхота – вихідні позиції.

Отримані дані начальником загону майором Михайлом Степановичем Бичковським негайно були передані відповідальному черговому штабу військ Українського прикордонного округу НКВС СРСР бригадному комісару Якову Юхимовичу Масловському, проінформовані командуючий 5-ою армією генерал - майор танкових військ Михайло Іванович Потапов, командири 87-ї стрілецької дивізії генерал – майор Пилип Федорович Алябушев та 41-ї танкової дивізії полковник Петро Петрович Павлов. Генерал – майор Потапов не тільки віднісся до повідомлення майора Бичковського з недовірою, але й звинуватив його у провокації.

Не дивлячись на це, начальник прикордонного загону поставив завдання комендантам посилити спостереження і доповісти про результати. Близько першої ночі коменданти ділянок доповіли по телефону, що на німецькому березі, уздовж берега р. Західний Буг, чутний шум моторів, проте безпосередньо на кордоні спокійно. Для більш детального допиту майор Бичковський викликав до штабу загону вчителя німецької мови місцевої школи (Історія з вчителем, на мою думку, потребує додаткового дослідження. При наявності в штаті розвідувального відділу загону посади перекладача виникає закономірне питання – навіщо? Можливо його на той час не було? Відповідь однозначна, ні, був. Відоме і його прізвище – Брюховецький Костянтин Іванович.) Ще йшов допит, коли в приміщенні штабу загону стало чути артилерійську канонаду зі сторони Устилуга.

 

Брюховецький Костянтин Іванович, 22 червня 1941 року перкладач 90-го ПрЗ.

Фото 15.06.1941

О 03.30 22 червня 1941 року  були завдані удари німецької авіації і артилерії  по частинам 45-ої стрілецької дивізії, що розташовувалися в Піщі, Шацьку і Любомлі, 87-ої стрілецької і 41-ої танкової дивізій - у Володимирі - Волинському і Когильно, 124-ої стрілецької дивізії-у Порицьку, Тартакові і Горохові. Бомбардувальні ескадри Люфтваффе бомбили Луцьк, Ковель, Дубно, Рівне, а також аеродроми 14-ої і 62-ої авіадивізій у Велицьку, Любитові, Млинові; Червоному Волоці. Почався 2-й етап 2-ї світової війни –  Німецько-Радянська війна 1941-1945 років, або як вона йменувалась в радянській історії -Велика Вітчизняна.

Категорія: Прикордонники в боях за Волинь. Червень 1941 | Додав: voenkom (11.03.2011) | Автор: Сергій Яровенко E
Переглядів: 1355 | Коментарі: 1 | Теги: 98-й прикордонний загні, Старовойтов, Володимир-Волинський, Сурженко, 90-й прикордонний загін, Бабенкоф, Сокаль, Парижев, Ліскоф, Любомль | Рейтинг: 5.0/9
Всього коментарів: 1
1  
Дякую Вам Сергію за працю, яка срямована на збереження історії Прикордонних військ. Окрема подяка Вашій мамі! З повагою нач. ЦМДПСУ Олександр Филь.

Ім`я *:
Email *:
Код *: