1. Утворення дивізії. - 41-ша в боях 41-го - Волинь на початку 2-ї світової війни - Каталог статей - Персональный сайт Сергея Яровенко
Неділя
04.12.2016
02:48
Форма входу
Категорії розділу
Невідомий "золотий" вересень. Волинь 1939. [19]
Розповідь про події вересня-жовтня 1939 року на Волині.
Прикордонники в боях за Волинь. Червень 1941 [16]
Історія та бойовий шлях 90-го та 98-го прикордонних загонів. Бойові дії прикордонників у перші дні Великої Вітчизняної війни.
41-ша в боях 41-го [6]
Історія і бойовий шлях 41-ї танкової дивізії
Волинська епопея 19-ї танкової дивізії [2]
Історія і бойовий шлях 19-ї танкової дивізії 22-го механізованого корпусу
Перші дні війни [3]
Про початок Великої Вітчизняної війни та бойові дії на території області в період з 22 червня по 2 липня 1941 року
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 352
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Волинь на початку 2-ї світової війни » 41-ша в боях 41-го

1. Утворення дивізії.

У березні  1941 року у древньому Володимирі-Волинському розпочалось формування нового танкового з’єднання – 41 –ї танкової дивізії (в/ч 1702), дивізії недовгий бойовий шлях якої до цього часу оповитий недомовленостями і неоднозначностями.

Дивізія була сформована з 36-ї  ім. Богомолова та 38-ї легко танкових бригад 5-ї армії Київського особливого округу у м. Володимирі – Волинському. Дивізія дислокувалась на західній околиці міста в районі колишнього 4-го військового містечка („Мідянка”) де нині знаходиться гуртівня „Волиньпак”, медичний коледж та інші невеликі підприємства. Штаб 41-ї тд був розміщений в приміщенні теперішнього Володимир-Волинського об’єднаного районного військового комісаріату (вул. Січових стрільців,3)

Обидві бригади – попередники дивізії були сформовані в середині 30-х років (36 лтбр, спочатку як 3-тя механізована бригада, в Старих Дорогах (БВО) 15.05.32 на базі 12-го стрілецького полку 4-ої стрілецької дивізії і частини особового складу 3-го кавкорпусу ; 38-ма лтбр на базі 15 механізованої бригади у 1935 році в КВО), обидві брали участь в Радянсько-Польській війні вересня – жовтня 1939 року у складі Українського фронту ( 36 лтбр у складі Північної АГ – 5А, 38 лтбр у складі Волочиської АГ – 6А). 36-та лтбр у тій війні з боями пройшла від Гощі до Любліна, її танкісти брали участь в роззброєні польських частин в Дубно, Луцьку, Володимирі-Волинському, Хелмі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 липня 1940 р. та наказу НКО СРСР від 25.07.1940 в цілях увічнення пам'яті колишнього командира з’єднання М.М. Богомолова його ім'я було присвоєне бригаді. До 1940 року батальйони бригади дислокувались у м. Рівне, у червні 1940 року 36-та лтбр була включена до складу армійського угрупування на території Бессарабії, а по поверненні була розміщена у  м. Дубно.

38-ма лтбр після Радянсько-Польської війни дислокувалась у Володимирі- Волинському в казармах де за Польщі знаходився 27-й артилерійський полк.

Командний склад управління дивізії було переведено з 38-ї лтбр. Так командиром 41-ї тд став колишній командир 38-ї лтбр полковник Павлов Петро Петрович (командував бригадою з 10.09.1940), начальником штабу дивізії колишній начальник штабу бригади підполковник Костянтин Олексійович Малигін, військовим комісаром полковий комісар Михайло Михайлович Баликов.

Новопризначений командир дивізії полковник Петро Петрович Павлов мав значний життєвий і військовий досвід.

П.П.Павлов народився 12 січня 1896 року в слободі Уразово (нині смт. Уразово Валуйського району Білгородської області РФ). В листопаді 1917 року вступив до Червоної Гвардії, а в лютому 1918 року до Червоної Армії. В громадянську війну воював на посадах командира відділення 12-го сп 42-ї сд, командира взводу окремого кавалерійського дивізіону. Воював на Південному і Західному фронтах проти німців, військ генералів Краснова і Денікіна. У 1920 році воював проти польських військ маршала Пілсудського, а потім проти військ барона Врангеля в Криму. Був нагороджений двома орденами Червоний Прапор. По закінченні Громадянської війни, з січня 1923 року командував кавалерійським ескадроном спочатку в 23-му, а згодом в 24-му Донському кавалерійських полках. З лютого 1925 року проходив службу в 19-му Маничському кавалерійському полку на посадах ВО командира ескадрону, помічника начальника штабу полку, начальника полкової школи. У грудні 1928 року був направлення на навчання на Курсах удосконалення командного складу кавалерії в м. Новочеркаськ, по закінченні яких, у вересні 1929 року, повернувся до 19-го кавполку на посаду помічника начальника штабу полку. З листопада 1930 року – начальник 2-го відділення штабу 4-ї Ленінградської кавалерійської дивізії. З травня по листопад 1931 року служив на посаді начальника полкової школи 23-го Сальського кавалерійського полку, а згодом повернувся на попередню посаду в штабі 4-ї кд. З березня 1932 року колишній кавалерист перекваліфіковується у танкового командира. Спочатку, у травні 1932 року отримав призначення на посаду викладача Нижньогородської бронетанкової школи МВО, а в липні 1937 року до Бронетанкового училища ім.. І.В.Сталіна. В останньому служив на посадах викладача, командира навчального батальйону, помічника начальника училища зі стройової частини. У січні 1939 року отримав призначення на посаду  помічника командира 38-ї легко-танкової бригади. З 8 серпня по 10 вересня 1940 року служив на посаді помічника генерала – інспектора БТВ РСЧА, а потім повернувся до 38-ї лтбр на посаду ї командира. 

                                                       

Павлов Петро Петрович, 22.06.1941 р. полковник, командир 41-ї танкової дивізії

 

Малигін Костянтин Олексійович, 22.06.1941 підполковник, начальник штабу 41-ї тд,

фото 1938 р.

 Із батальйонів 36-ї лтбр було сформовано 82-й танковий полк – в/ч 1804 (командир - майор Суін Олександр Степанович, заступник з політчастини – батальйонний комісар Мельник Єфрем Петрович) , 38-ї лтбр – 81 танковий полк – в/ч 1745 (майор Корольов Василь Георгієвич). 41-й мотострілецький полк – в/ч 1739 (майор Музирь Пилип Петрович) з дислокацією у м.Любомль формувався заново як і 41-й гаубичний артилерійський полк в/ч 1816 (командир - майор Хижин Микола Сергійович, начальник штабу – капітан Суворов Василь Іванович, заступник з політ частини старший політрук Федоренко).

Крім двох танкових  одного мотострілецького та гаубичного артилерійського полків до складу дивізії входили:

41 розвідувальний батальйон - в/ч 1708 (капітан Стоянов Іван Дмитрович); .

41 окремий зенітний-артилерійський дивізіон - в/ч 1733 (старший лейтенант Лендер Ізраїль Зусевич );

41 понтонно-мостовий батальйон - в/ч 1826 (капітан Петров Євгеній Володимирович )

41 окремий батальйон зв'язку - в/ч 1716 (капітан Мєлкий Микола Степанович )

41 автотранспортний батальйон - в/ч 1829 (військтехнік1 рангу Татарінов Дмитро Михайлович );

41 ремонтно-відновлювльний батальйон - в/ч 1832 (Пахомов Іван Андрійович );

41 медико-санітарний батальйон - в/ч 1835  (військлікар 2 рангу Каревський).

41 рота регулювання - в/ч 1722 (капітан Янович Григорій Григорович) .

740 польова поштова станція і 595 польова каса Держбанку.

Станом на 22 червня 1941 року в дивізії було: особового складу – 8628 (551 комначскладу, 1037 молодшого комскладу, 7040 червоноармійців); танків – 415 ( КВ-2 – 31, Т-26 – 342, ХТ -26 – 41, Т-37 -1)*; гармат – 20 ( 76мм – 4 ( в мсп), 122мм гаубиць М30 – 12, 152мм гаубиць М-10, МЛ-20 -4), мінометів ( в мсп) – 45 (82мм батальйонних мінометів БМ-37 та БМ-36 -18, 50мм ротних мінометів РМ-38 та РМ-40 – 27), 37мм зенітних гармат типу МЗА – 4, автомобілів – 157 ( за іншими даними – 682), тракторів -17 ( по 6 в 81 і 82 тп, 5 в 41-му гап).

Техніка і озброєння 41-ї танкової дивізії

 

Важкий танк КВ-2 з так званою „моською баштою”

 

Середньо-легкий танк Т-26 з гарматним озброєнням

 

Танк Т-26 з кулеметним озброєнням

 

Вогнеметний танк ХТ-26

 

Плаваючий танк Т-37

 

76мм дивізійна гармата

 

122 мм дивізійна гаубиця М-30 зразку 1938 року

 

152 мм дивізійна гаубиця МЛ-20 зразку 1937 року

 

152 мм дивізійна гаубиця М-10, зразку 1938 року

 

82 мм батальйонний міномет зразку 1937 року (БМ-37)

 

50мм ротний міномет зразку 1938 року (РМ-38)

 

37мм автоматична зенітна гармата зразку 1937 року (М3А)  на бойовій позиції

 

Автомобіль ЗИС-5, використовувався як засіб для перевезення особового складу 41-го мсп

При цьому , якщо батальйони середніх (легких) танків Т-26 та вогнеметних (хімічних) ХТ-26 танкових полків були укомплектовані підготовленим особовим складом, більша частина якого вже мала досвід бойових дій під час подій вересня – жовтня 1939 року, то особовий склад і техніка для укомплектування 41-го мотострілецького полку стали надходити лише на початку травня 1941 року, а більша частина солдат полку була із числа нещодавно призваних і до початку війни встигла виконати лише 1-шу вправу навчальних стрільб. Разом з тим зміни в організаційно-штатній структурі танкових підрозділів (взвод збільшився з 3 танків до 5, рота з 10 до 16) вимагали заходів з бойового злагодження. У зенітному дивізіоні лише одна батарея була укомплектована 37мм автоматичними гарматами, дві інші батареї ще чекали на озброєння. Не був повністю укомплектований озброєнням і 41-й гап. Якщо в першому дивізіоні полку (122мм гаубиць) були в наявності усі гармати, то в наявності було лише 4 штатні тягачі для їх перевезення, у 2-му дивізіоні (152 мм гаубиць) було лише 4 гармати з 12, які належало мати за штатом. Крім того дивізії не вистачало і до 700 автомобілів, які з мобілізацією повинні були надійти від народного господарства. За п’ять днів до війни, увечері 17 червня для укомплектування батальйонів важких танків 81-го і 82-го тп на залізничну станцію Володимир-Волинський прибув ешелон з 15 танками КВ-2 ( до цього у складі дивізії 16 КВ-2, які були отримані на початку червня). Формування екіпажів танків було розпочато за рахунок екіпажів Т-26 (з танками прибули лише механіки – водії) тільки 21 червня. Разом з тим техніки, яка могла б евакуювати ці стальні 52 - тонні машини (трактори типу „Ворошиловець”) в дивізії не було, не знали особливостей ремонту цих бойових машин і фахівці ремонтно-відновлювального батальйону з’єднання. Більшість джерел вказують і на відсутність боєприпасів для КВ-2, хоча це твердження дещо спростовує фото, зроблене невідомим німецьким фотографом в с. Верба Володимир-Волинського району.

 

Покинутий підбитий КВ-2 в районі с. Верба. На башті праворуч головка від снаряда, в руках німецького солдата гільза. Поруч підбитий Т-26.

 Танки 41-ї тд у середині травня (15-18 05) 1941 в основній своїй масі були виведені з парків полків і зосереджені в лісі на північний захід від Володимира-Волинського а районі хутора Півник. В цей же район із залізничної станції Володимир-Волинський були відправлені і КВ-2. Місця стоянок в парках бойових машин у військовому містечку були облаштовані брезентовими навісами, які імітували знаходження під ними танків. Ця маленька хитрість проти німецьких повітряних і наземних розвідників згодом зіграє свою роль в перші хвилини війни.

В останні передвоєнні дні в дивізії йшло напружене бойове навчання. Освоювалось отримана нова техніка, йшла підготовка до прийому танків Т-34, які повинні була замінити Т-26. Здійснювались заходи із бойового злагодження підрозділів.

З 10 по 13 червня 1941 року командування і штаб 41-ї тд брали участь в командно-штабних навчаннях, які проводив генерал-майор М.Ф.Ватутін. Участь в КШН брали штаби 5-ї армії та об’єднань, які входи до нього та підпорядковані їм з’єднання. З огляду на Директиву нібито підписану Ватутіним 14 червня 1941 року і текст якої до цих пір не відомий широкому загалу дослідників, про замисел і мету цих навчань можна лише здогадуватись. Хоча особисто в мене складається враження що військово посадовці високих рангів навчались вести наступальні бойові дії проти німецьких військ.

15 червня 1941 року 3-й батальйон (старший лейтенант Меренков) 41-го  мотострілецького полку було висунуто в район Шацька в польовий табір, де він знаходився до 22 червня 1941 року. Необхідно відзначити, що ротами в полку командували нещодавні випускники військових училищ, а взводами старшини – понадстроковики.

Два батальйони Т-26 21 червня повернулись з військових навчань, 23 червня на навчання повинен був вибути 3-й батальйон під командуванням капітана Бачакашвіли Йосипа Давидовича.

За спогадами ветерана дивізії, тоді командира взводу розвідки 41-го гап Льва Дмитровича Одновола, його однополчан спочатку підняли по тривозі о 24.00 21 червня, але після перевірки наявності особового складу о 02.00 відпустили по квартирам.

Категорія: 41-ша в боях 41-го | Додав: voenkom (12.04.2011) | Автор: Сергій Яровенко E
Переглядів: 1096 | Теги: 38 лтбр, 41 тд, Т-26, 36 лтбр, Павлов, Володимир-Волинський, КВ-2 | Рейтинг: 5.0/13
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: