Субота
24.06.2017
16:49
Форма входу
Категорії розділу
Бої місцевого значення. Частина І. Спекотна зима [13]
Сторінки книги про бойові дії на Волині в січні - березні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. [24]
Бойові дії на Волині в березні - квітні 1944 року. Поліська наступальна операція військ 2-го Білоруського фронту.
Бої місцевого значення. Частина 3. У стратегічній обороні [12]
Сторінки книги. Бойові дії на Волині в квітні-червні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 4. На Люблін і Брест. [22]
Сторінки книги. Підготовка і хід бойових дій Люблін-Брестської наступальної операції на Волині.
Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. [28]
Сторінки книги. Бойові дії в південних районах області в березні - липні 1944 року. Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська наступальні операції.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 361
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Бої місцевого значення. Волинь 1944. » Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині.

5.6.2. Початок операції. У бій ідуть танкісти

О 14.00 цього ж дня 1-а гвардійська танкова армія з району очікування на південніше Луцька взяла курс на Горохів. Уночі 17 липня війська армії (крім 1-ї гвардійської танкової бригади) зосередилися у вихідному районі на лінії Охлонів – Дружкопіль. О 10.00 17 липня з΄єднання 1-ї гвардійської танкової армії рвонули в напрямках на Сокаль та Доброчин із завданням вийти вглиб німецької оборони, з ходу форсувати Західний Буг між Сокалем і Кристинополем (нині місто Червоноград Львівської області) і захопити плацдарм на лівому березі315.  

17-а танкова і 291-а піхотна дивізії німців, прикриваючись танковими і артилерійськими заслонами, бар'єром підпалених сіл, сіл і хуторів, мінними полями, відходили за Західний Буг, сподіваючись зупинити на цій водній перешкоді просування радянських частин і стабілізувати положення. Зрив задуму ворога багато в чому залежав від темпів просування. Тому, танкові бригади намагались не ув΄язуватись в бій, а обходити вузли опору і опорні пункти. Просування вперед танків і мотопіхоти всіляко підтримувала радянська авіація. Сотні літаків завдавали ударів по відступаючим німецьким колонам, зривались спроби німецької авіації зупинити просування радянських танків вперед.

О 22.00 17 липня 1944 року  в районі Доброчина першими до Західного Бугу війшли танки 44-ї гвардійської танкової бригади (11-й гвардійський танковий корпус) під командуванням гвардії полковника І.І.Гусаковського316. І все ж річку сходу формувати не вдалось. Гітлерівці встигли підтягнути резерви і організувати оборону. Дещо пізніше до Бугу в районі Кристинополя вийшли частини 48-го механізованого корпусу317.

Прорив оборони противника в районі Горохова з повітря підтримували літаки 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії, яка у складі трьох авіаполків з-під Одеси була перебазована на аеродром, розташований на околиці Луцька. Вже 13 липня ЛА-7, на які перед початком операції були переозброєні полки дивізії, піднялись в повітря і приступли до бойової роботи. По п'ять-шість разів льотчики вилітали на бойові завдання, головним чином на супровід штурмовиків. Крім того, вели безперервну повітряну розвідку на глибину вісімдесят - сто двадцять кілометрів, прикривали наступаючі війська над полем бою від ударів ворожої авіації. Дрібними групами, парами, четвірками полювали в тилу супротивника, діючи по комунікаціях і найближчих тилових резервах, перешкоджаючи німцям здійснювати перекидання до лінії фронту як живої сили, так і техніки. Заа свідченням очевидців повітряний простір від Луцька до Львова перетворився на арену кровопролитних боїв.

Серед льотчиків, які відвойовували у асів Люфтваффе небо Волині був і Герой Радянського Союзу капітан Віталій Іванович Попков – прообраз легендарного капітана Титаренка - „Маестро” з фільму „У бій ідуть одні старики”. До речі в ескадрильї гвардії капітана Попкова, який мав позивний „Ландиш” (після сформування джаз-оркестру отримав прізвисько „Маестро”), протягом війни воювало 11 Героїв Радянського Союзу, а сам комеск на кінць війни став Героєм двічі. Саме цій ескадрильї благоволив маестро радянського джазу Леонід Утьосов, який подарував льотчикам два бойові літаки та 41 платівку з записами джазових композицій і одеських шансонів. Тому на відміну від фільму „Співаюча ескадрилья” виконувала в основному джаз, палким прихильником якого був комеск318. 15 липня 1944 року повітряний таран на підбитому палаючому літаку здійснив командир ланки 5-го гвап Герой Радянського Союзу гвардії старший лейтенант Сергій Глінкін, причому винищувач збив той самй „мессершміт”, яких за кілька хвилин перед тим підпалив його літак. Майже як у фільмі комеск кричав по рації підлеглому „Стибай, Серього”, але... У журналі бойових дій проти прізвища гвардії старшого лейтенанта з'явився запис: «Не повернувся з бойового завдання, загинув при тарані Me-109”. Згодом виявились що відважний пілот не загинув, а приземлився на нічийній смузі, в ста метрах від ворожих позицій. Німці кинулися до нього, щоб захопити живим, але наші піхотинці відкрили дружний вогонь з кулеметів і автоматів, а потім і з мінометів. Санітари врятували льотчика: винесли спочатку в найближчий окоп, потім переправили в медичний пункт. Згодом Сергій Глінкін повернувся до свого полку, став заступником командира ескадрильї, а за свій подвиг був нагроджений орденом Олександра Невського. Всього відважний льотчик у роки війни здійснив 254 бойові вильоти, особисто збив 30 німецьких літаків і ще 4 в групі. Останню перемогу отрима в небі над Берліном319.




Південніше Горохова у ніч на 14 липня оборону німців прорвала 150-та окрема Київсько – Коростеньська танкова бригада.


До світанку танкісти пройшли 10-13 кілометрів вглиб першої смуги оборони противника. В районі села Підбереззя (Горохівський район) танки бригади були зупинені вогнем німецької артилерії та танків. В цей же час, отримавши наказ зі ставки фюрера за будь – яку ціну повернути контроль над Гороховом, німецьке командування підвело резерви і пролом в обороні, зроблений радянськими танкістами, був ліквідований. Бригада вела бій в оточенні, а основні сили армії залишились далеко позаду – до 25 кілометрів. Командир бригади полковник Пушкарьов прийняв рішення зайняти кругову оборону і битись до підходу основних сил. В бою під селом Підбереззя був підбитий танк командира бригади, загинув начальник політвідділу бригади полковник Фрол Євстафійович Столярчук. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року полковнику Столярчуку Ф.Є. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно)320.


Категорія: Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. | Додав: voenkom (25.07.2010) | Автор: Сергій Яровенко
Переглядів: 719 | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: