П`ятниця
20.10.2017
22:47
Форма входу
Категорії розділу
Бої місцевого значення. Частина І. Спекотна зима [13]
Сторінки книги про бойові дії на Волині в січні - березні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. [24]
Бойові дії на Волині в березні - квітні 1944 року. Поліська наступальна операція військ 2-го Білоруського фронту.
Бої місцевого значення. Частина 3. У стратегічній обороні [12]
Сторінки книги. Бойові дії на Волині в квітні-червні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 4. На Люблін і Брест. [22]
Сторінки книги. Підготовка і хід бойових дій Люблін-Брестської наступальної операції на Волині.
Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. [28]
Сторінки книги. Бойові дії в південних районах області в березні - липні 1944 року. Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська наступальні операції.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 362
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Бої місцевого значення. Волинь 1944. » Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині.

5.5.2. Підготовка до Львівсько-Сандомирської наступальної операції

Наступ планувалось розпочати з масованої артилерійської підготовки, загальний час якої повинен була скласти 1 годину 40 хвилин (перший вогневий наліт - протягом 15 хв., придушення, руйнування і знищення – до 60 хв., вогневий наліт по артилерійських і мінометних батареях противника - 10 хв. і останній - 15 хв.)

Перемогу над ворогом в повітрі на Рава – Руському напямі забезпечувала північна група 2-ї повітряної армії (чотири авіаційні корпуси), які повинні були діяти в інтересах 3-ї гвардійської та 13 армій, 1-ї гвардійської танкової та КМГ генерала В.К.Баранова. (Центральна група 2-ї ПА у складі 5-ти авіакорпусів підтримувала прорив 60-ої, 38-ої загальновійськових 3-ої гвардійської і 4-ї танкових армій і КМГ генерала Соколова на Львівському напрямку).

Особлива увага приділялась підготовці передових підрозділів. Стрілецькі роти були доведені до чисельності в 70-80 чоловік. У всіх загальновійськових арміях фронту було створено тридцять два спеціальні штурмові батальйони, яким надлежало на початку операції атакувати ворога і забезпечити успіх в смузі передбачуваного прориву оборони противника. До складу батальйонів особовий склад підбирався особливо ретельно, враховувався фронтовий досвід солдат і офіцерів, здатність командирів до вольових і рішучих дій. З особовим складом цих батальйонів проводились навчання на місцевості, особлива увага при цьому приділялась умінню піхоти наступати слідом за вогневим валом своїє артилерії, майже притискуючись в ході наступу до розривів снарядів.

У ніч на 7 липня в районі селища Торчин Луцького району одна з таких штурмових груп першою пройшла випробовування. Перед фронтом дій 218-ї стрілецької дивізії на панівній висоті 242,2 гітлерівцями було обладнано опорний пункт, застосування якого могло зірвати план прориву оборони ворога на цій ділянці. За планом, розробленим командиром дивізії гвардії полковником Баклаковим група під покровом ночі знищила бойове охоронення німців і захопила опорний пункт.

Про подібну операцію згадував у своїй книзі «На службі Вітчизні» Олександр Терентійович Алтунін, тоді командир батальйону 197-ї стрілецької дивізії 120-го стрілецького корпусу.  На ділянці його батальйону районі колонії Барбалова Лоза 11 липня було проведено розвідку боєм силами стрілецької роти. Завдяки добре організованій розвідці, вивченню звичок гітлерівці операція пройшла успішно: «…Декілька діб підряд ми спостерігали за поведінкою німців. Встановили, що після обіду вони, як правило, залишивши в першій траншеї чергову зміну, йшли в бліндажі відпочивати. Навіть лелеки, кубло яких дивом збереглося на верхівці дерева між першою і другою ворожими траншеями, заспокоювалися. Цей час ми і вирішили використовувати для проведення операції…, нам вдалося провести розвідку майже без втрат. Німці звикли до того, що ми починали бойові дії, як правило, вранці. А тут гармати ударили по ним в післяобідній час. Услід за артнальотом пішла в атаку піхота. Поки противник очухувався, 5-та рота досягла його траншеї. Були узяті полонені, зразки зброї. Фашистам довелося відкривати вогонь з глибини, що дозволило нам виявити немало нових вогневих засобів у ворожій обороні…»312. В ході бою було знищено два дзоти і до сорока гітлерівців, двоє німців були взяті в полон. За успішне виконання поставленого завдання командир роти капітан Іван Архипович Ковальов був представлений до нагородження орденом Вітчизняної війни I ступеня.


10 липня планування операції було закінчене, включаючи батальйонну ланку. На 12 липня на відстань до 15 кілометрів від ліній фронту в район зосередження вийшла 1-ша гвардійська танкова армія.

У ніч на 13 липня розвідувальним підрозділом 13-ї армії було захоплено „язика”, який повідомиив про спланований відхід гітлерівців з першої лінії оборони, невдовзі це було підтверджено результатами розвідки боєм на ділянці прориву 3-ї гвардійської армії. Командування фронту відразу ж поміняло початковий план, було вирішено артилерійську підготовку не проводити, а відразу перейти в наступ головними силами 3-ї гвардійської та 13-ї армій за підтримки штурмової та бомбардувальної авіації. Перша половина дня наступу видалась вдалою. Стрілецькі з’єднання, не зустрічаючи особливого супротиву ворога, просунулись на 8-12 кілометрів.

Категорія: Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. | Додав: voenkom (25.07.2010) | Автор: Сергій Яровенко
Переглядів: 514 | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: