П`ятниця
29.03.2024
11:55
Форма входу
Категорії розділу
Бої місцевого значення. Частина І. Спекотна зима [13]
Сторінки книги про бойові дії на Волині в січні - березні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. [24]
Бойові дії на Волині в березні - квітні 1944 року. Поліська наступальна операція військ 2-го Білоруського фронту.
Бої місцевого значення. Частина 3. У стратегічній обороні [12]
Сторінки книги. Бойові дії на Волині в квітні-червні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 4. На Люблін і Брест. [22]
Сторінки книги. Підготовка і хід бойових дій Люблін-Брестської наступальної операції на Волині.
Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. [28]
Сторінки книги. Бойові дії в південних районах області в березні - липні 1944 року. Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська наступальні операції.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 394
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Бої місцевого значення. Волинь 1944. » Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині.

5.4.3. Угрупування німецьких військ. 4-й повітряне командування

З повітря дії німецьких військ забезпечувала частина сил 4-го повітряного командування ( до 07.04.1944 - 4-й повітряний флот (Luftflotte 4), зокрема 4-й та 8-й авіаційні корпуси. На найближчих до району Львова аеродромах знаходилось 700-720 літаків.

4-й повітряний флот було створено 18 березня 1939 року на базі повітряних округів Остерейх на території Австрії. Першим командувачем флоту став колишній командувач ВПС Автрії генерал Лер. Частини флоту забезпечували аншлюс Чехословаччини, брали участь в бойових діях на Балканах проти Югославій і Греції в 1941 році. На рахунку льотчиків флоту масовані бамбардування Бєлграду (6 квітня), Афін (20 квітня). 7-ма повітряно-десантна дивізія та  VІІІ і XI авіаційні корпуси 4-го Повітряного флоту брали участь в захопленні острова Кріт. На початку операції „Барбаросса” з’єднання 4-го повітряного флоту, які налічували 1000 бойових літаків діяли на південному напрямку німецько – радянського фронту і забезпечували дії ГА „Південь”. Цей флот був найсильнішим угрупуванням Люфтваффе. У 1941 році до  його складу входили VIII повітряний корпус ближньої дії, IV повітряний корпус, а також літаки командування "Південь". Крім того, цьому ПФ були підпорядковані у оперативному відношенні авіаційні частини Румунії і Угорщини (у смузі групи армій "Південь" діяло понад 600 румунських і до 50 угорських літаків). Крім того, до складу ударних сил входило 60 літаків Хорватії, 51 - Словаччини і 100 - Італії. Лише на Чорноморському театрі військових дій сухопутні частини вермахту і німецькі військово - морські сили на Чорному морі підтримували 450 літаків 4-го ПФ та  близько 750 літаків ВПС Румунії . Крім чисто авіаційних з’єднань кожен корпус цього повітряного флоту мав свої власні підрозділи підтримки - наприклад, військову поліцію, інженерно-саперні частини, війська зв'язку, що дозволяло надавати допомогу польовим дивізіям вермахту, а також забезпечувати певну безпеку тилу. У 1942 році частини 4-го ПФ забезпечували наступ німецьких військ на Сталінград і на Кавказ. За німецькими даними 4-й ПФ під час боїв за Сталінград (з 24.11.42 по 31.01.43) тільки в повітрі втратив 488 літаків з них: Ju 52 - 266 машин, Не111 - 165 , Ju 86 - 42 , FW200 - 9  Не 177 - 5, Ju 290 – 1, а з врахуванням літаків, знищених на землі загальна кількість склала понад 800. Бозповоротні втрати в льотному складі становили 1000 чоловік. За радянськими даними кількість безповоротних втрат літаків німців склала 1057 транспортних  і бомбардувальників  (обліковано також літаки знищені на аеродромах сухопутними військами). Крім того радянськими наземними частинами на аеродромах було захоплено 475 літаків, основна маса яких була пошкоджена. Відновити боєздатність частин 4-го повітряного флоту вдалось лише напередодні операції „Цитадель”, в ході якої 4-й ПФ діяв в районі Білгорода. Наприкінці грудня 1943 року 4-й флот складався з І, ІV,та VІІІ-го авіакорпусів, які прикривали обширний район, що включав південну і східну Німеччину, Австрію, Чехоловаччину і південно – східну ділянку німецько – радянського фронту. Напередодні Львівсько – Сандомирської операції 4-те повітряне командування діяло в районі від Львова до Чорного моря. 



Командував цим стратегічним об’єднанням генерал – полковник авіації Отто Деслох (Otto Deßloch) (11.06. 1889, Бамберг - 13.05. 1977, Мюнхен).


Військову службу розпочав 20.7.1910 у сухопутних військах, (5-й Баварський кавалерійський полк). У 1912 році отримав лейтенантське звання і посаду командира кавалерійськоого взводу у тому ж полку. У складі 5-го кавалерійського полку прийняв участь у бойових діях 1-ї світової війни. Був важко поранений у перші дні боїв. Після видужання зголосився пройти перепідготовку і в 1916 році обер – лейтенант Деслок став пілотом німецької винищувальної авіації.  У 1917 році був підвищений в посаді до командира 18-ї винищувальної ескадрильї. У 1918 році очолив  авіаційну школу „Gersthofen”. У 1919 році очолив ескадрилью „Деслох”. Після розвалу кайзерівської армії капітан Деслох був залишений на службі в Рейхсвері, але вимушений був знову перевестись до кавалерії, служив у 17-му та 18-му рейтарських полках. У 1934 році повернувся на службу до відновлених повітряних сил Німеччини, був призначений начальником авіаційних шкіл Люфтваффе. 1 жовтня 1936 року полковник Деслох був призначений командиром 155-го, а в листопаді 1938 року 55-го авіазагону (Kampfgeschwaders). 18 січня 1939 року отимав генеральське звання і був призначений командиром 6-ої авіаційної дивізії (6. Flieger-Division ) У квітні 1940 року чергове підвищення – на посаду командуючого 2-м зенітним корпусом (II. Flak-Korps). На чолі цього корпусу воював у Франці. 24 червня був нагороджений Лицарським хрестом, а 19 липня отримав звання „генерал – лейтенант”. З цим же корпусом почав бойові дії проти СРСР. З 12.05. 1942 по 11.06. 1943 командував 1-м зенітним корпусом, а з  листопада 1942 року одночасно займав посаду командуючого авіаційними силами на Кавказі. 4 вересня 1943 року очолив 4-й повітряний флот . Найбільшого успіху добився в 1944 в боях під Тернополем при підтримці бойових дій групи армій "Південь". За успішні бойові дії 1 березня отримав звання „генерал – полковник”, а 10 травня дубове листя до Лицарського хреста. 19серпня 1944 року, після усунення від командування генерал-фельдмаршала Шперле, був призначений командуючим 3-м повітряним флотом (з 22.09. 1944 авіаційне командування "Захід"), що діяв на західному фронті.  З 27.09.1944 по 06.04.1945 знову командував 4-м авіаційним командуванням. 8 квітня 1945 року очолив 6-й повітряний флот, яким прокомандував 10 днів. 18 квітня потрапив у полон, в якому знаходився до 1948 року307.

Категорія: Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. | Додав: voenkom (24.07.2010) | Автор: Сергій Яровенко
Переглядів: 1130 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: