Понеділок
18.12.2017
02:17
Форма входу
Категорії розділу
Бої місцевого значення. Частина І. Спекотна зима [13]
Сторінки книги про бойові дії на Волині в січні - березні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. [24]
Бойові дії на Волині в березні - квітні 1944 року. Поліська наступальна операція військ 2-го Білоруського фронту.
Бої місцевого значення. Частина 3. У стратегічній обороні [12]
Сторінки книги. Бойові дії на Волині в квітні-червні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 4. На Люблін і Брест. [22]
Сторінки книги. Підготовка і хід бойових дій Люблін-Брестської наступальної операції на Волині.
Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. [28]
Сторінки книги. Бойові дії в південних районах області в березні - липні 1944 року. Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська наступальні операції.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 366
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Бої місцевого значення. Волинь 1944. » Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині.

5.3.3. Посилення угрупування фронту 120-й СК

На Володимир – Волинському напрямку дій 3-ї гвардійської армії діяв 120 стрілецький корпус під командуванням ветерана прикордонних військ генерал – лейтенанта Семена Івановича Донскова (1901 – 1972).


Семен Донсков народився 3.02.1907 в станиці Іщерська області Терського козачого війська. Терське козацтво традиційно несло прикордонну службу. Рано осиротівши Семен з 12 років почав працювати. 1921 року потрапив до дитячого будинку у місті Модзок (Дагестан) де отримав початкову освіту. У 1923 році Семен Донсков повернувся до рідної станиці де створив і очолив осередок РКСМ і хату – читальню. У 1924 році енергійного козака призначили завідувачем економіко – правового відділу Наурського райкому комсомолу.У1925 році за комсомольською путівкою Донсков потрапив на навчання до окружної військово – політичної школи (м. Ростов-на-Дону), а у жовтні 1926 року курсант Донсков продовжив навчання у Краснодарській кавалерійській школі РСЧА. Після закінчення кавшколи  в 1928 році новоспечений комвзводу отримав призначення у прикордонні війська на посаду помічника начальника прикордонної застави, згодом (жовтень 1929) став командиром взводу полкової школи молодшого начскладу (ШМН) 45-го Мервського прикордонного загону військ ОДПУ. У квітні 1932 року Семена Донскова призначили помічником начальника школи молодшого начскладу по стройовій підготовці 10-го кавполку військ ОДПУ в м. Ташкенті. У липні 1932 Донсков повернувся до Мерва (нині м. Мари Туркменістану) на посаду начальника ШМН 18-го Мервського кавполку військ ОДПУ, а вже 6 листопада 1932 року очолив оперативний загін (81 шабля при 6 ручних кулеметах) цього полку, який діяв проти басмачів. У липні 1933 Семен Донсков – начальник ШМН10-го кавалерійського полку військ ОДПУ. Бойовий досвід та вміння готувати кадри командирів для прикордонних частин привели у липні 1934 року офіцера – прикордонника на посаду інструктора відділу бойової підготовки і озброєння управління прикордонних військ округу НКВС Таджицької РСР (м. Ашхабад), а у травні 1935 помічника начальника 48-го Кіровабадського прикордонного загону (м. Кіровабад Сталінабадськой області Таджицької РСР) по стройовій підготовці. У жовтні 1936 року з Середньої Азії Донсков потрапив у Ростовв – на-Дону на посаду помічником командира 126-го кавалерійського козачого полку. Але прикордонне відомство не надовго відпустило талановитого командира. У грудні 1936 року капітана (20.07.36) Семена Івановича Донскова призначили командиром курсантського дивізіону, згодом, у січні 1937 р начальником курсу перепідготовки командного складу 2-ої прикордонної школи НКВС в Харкові, у лютому 1938 р. - командиром учбового кавалерійського полку. У лютому 1939 року майор (16.04.38) Донсков став командиром 1-го курсантського кавалерійського дивізіону Харківського військового училища прикордонної і внутрішньої охорони НКВС СРСР. Командування курсантським підрозділом Донсков поєднував з навчанням на заочному факультеті Військової академії імені Фрунзе. Грудень 1939 року привів майора Донскова на радянсько – фінський фронт командиром 4-го стрілецького (прикордонного) полку (м. Кексгольм – нині Петрозаводськ, Карелія).17 березня 1940 року полковник (29.01.40) Семен Іванович Донсков очолив 102-й Елісенваарський прикордонний загін управління прикордонних військ НКВС Леніградського округу. На чолі цього загону Семен Іванович і зустрів Велику Вітчизняну.  15 липня 1941 Донсков прийняв командування  Кексгольмською групою військ 23-ої армії. Група Донскова на Карельському перешийку ні на метр не дозволила просунутись по радянській території фінським військам. 15.08.1941 Семен Донсков був призначений командиром 46-ї стрілецької дивізії РСЧА, а у вересні 1941 року 1-ої стрілецької дивізії військ НКВС по охороні тилу діючої армії.  Дивізія була включена до складу 48-ої армії і терміново направлена в район міста Мга для ліквідації прориву противника. Вже 31 серпня 41-го дивізія розгромила один полк наступаючого ворога, зайняла декілька населених пунктів, опанувавши північно-західною околицею міста Мга. У подальших боях наполегливо захищала рубіж оборони, включаючи Шліссельбург, але під натиском переважаючих сил супротивника переправилася на правий берег Неви, прийнявши на себе оборону розташованою в гирлі цієї річки фортеці. У дивізії під командуванням Донскова зародився снайперський рух на Ленінградському фронті. Прикордонники – снайпери  Іван Вежлівцев і Петро Голіченков стали Героями Радянського Союзу, а дивізія отримала Червоний прапор від робітників Петрограда. 15.10.1941 року Донсков очолив 268-му стрілецьку дивізію 55-ої армії Ленінградського фронту. З утворенням Особливої армії військ НКВС (згодом 70-ї армії) 15.11.1942  генерал-майор Донсков( генеральське звання присвоєно 05.05.1942) став першим командиром 106-ї стрілецької дивізії. Після перших боїв у складі 70-ї армії і чергового поранення 15.06.1943 року 37-ми річного генерала відправили на навчання до ВВА РСЧА (Військова академія Генерального штабу). По закінченні курсу 21.01.1944 генерала Донскова призначили заступником командира, а з 15.02.1944 - командиром 120-го стрілецького корпусу 1-го Українського фронту.

120-й ск було створено рішенням Ставки 15 січня 1944 року. 18 лютого 1944 року корпус увійшов до складу 3-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту. 18 квітня 44-го у складі 127, 149, 197-ї Брянської стрілецьких дивізій, 956-го окремого батальйону зв’язку та інших частин і підрозділів забезпечення прибув на Волинь і зайняв бойові порядки на правому фланзі армії. 18 липня з'єднання корпусу розпочали наступ, в ході якого були звільнені Локачинський, Володимир – Волинський райони, частина Турійського району, місто Володимир – Волинський. 21 липня 1944 року генерал – майор Донсков пройшов по мосту в Устилузі, з боїв на якому почались бойові дії періоду Великої Вітчизняної на Волині.

Воїнам 120-го ск під командуванням Донскова Москва салютувала 7 разів. Корпус удостоєний ордену Суворова, відзначився в боях на Дрезденському напрямку, при ліквідації групи німецьких військ на південний схід від Берліна, при звільненні Дрездена (8 травня 1945 року). Саме воїни цього корпусу врятували знамениту Дрезденську галерею - скарбницю світового мистецтва.

По війні  генерал майор Семен Іванович Донсков був старшим викладачем кафедри оперативного мистецтва ВА ім. М.В.Фрунзе (з 14.11.1945), начальником кафедри оперативно-тактичної підготовки Військового інституту МВС/МДБ СРСР (з 28.11.1946), заступником начальника ( з 28.06.1951), та начальником штабу  - 1-м заступником начальника ГУВО МДБ СРСР (з 3.04.1952). 19 березня 1953 генерал Донсков отримав призначення на посаду начальника управління Внутрішніх військ МВС СРСР в Німеччині, а по поверненні з закордонного відрядження 19 січня 1955 року очолив Головне управління Прикордонних військ Союзу РСР. Восени 1956 року Донсков очолив оперативну групу від МВС в ході дій про придушенню угорського антикомуністичного повстання. У квітні 1957 року очолив Головне управління внутрішніх і конвойних військ МВС СРСР. Останні роки військової служби генерал – лейтенанта (19.02.1958) Донскова припадають на керівництво Московським обласним військовим комісаріатом (1960-72 рр.), аж до самої смерті генерала – прикордонника. Парадний кітель генерал – лейтенанта С.І. Донскова прикрашали три ордени Бойового Червоного Прапора, ордени Суворова ІІ ст., Богдана Хмельницького ІІ ст., Червоної Зірки, з десяток медалей282.

Категорія: Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. | Додав: voenkom (24.07.2010) | Автор: Сергій Яровенко
Переглядів: 340 | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: