2.3.3. Забута операція. Спроби деблокади з південного заходу - Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. - Бої місцевого значення. Волинь 1944. - Каталог статей - Персональный сайт Сергея Яровенко
Субота
25.02.2017
12:19
Форма входу
Категорії розділу
Бої місцевого значення. Частина І. Спекотна зима [13]
Сторінки книги про бойові дії на Волині в січні - березні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. [24]
Бойові дії на Волині в березні - квітні 1944 року. Поліська наступальна операція військ 2-го Білоруського фронту.
Бої місцевого значення. Частина 3. У стратегічній обороні [12]
Сторінки книги. Бойові дії на Волині в квітні-червні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 4. На Люблін і Брест. [22]
Сторінки книги. Підготовка і хід бойових дій Люблін-Брестської наступальної операції на Волині.
Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. [28]
Сторінки книги. Бойові дії в південних районах області в березні - липні 1944 року. Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська наступальні операції.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 356
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Бої місцевого значення. Волинь 1944. » Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція.

2.3.3. Забута операція. Спроби деблокади з південного заходу

Та повернімось до боїв березня 1944.

Удар німців в напрямку на Зілове – Туровичі 29 березня виявився неефективним. Потуги вермахту були зупинені частинами 76-ї Єльнинської стрілецької дивізії полковника З.П.Видрігана.


Особливо відзначились бійці стрілецького відділення під командуванням сержанта Івана Єгоровича Єрьоміна (93-й сп). Атака  батальйону піхоти, при підтримці п’яти танків і самохідної гармати була відбита радянськими піхотинцями. Лише відділення Єрьоміна протитанковими гранатами підбило два танки і знищило до 40 гітлерівців. В ході контратаки 1 квітня сержант Єрьомін підняв відділення в атаку і сам кинувся вперед. Ворог відкрив сильний вогонь. Від осколків міни загинуло три воїна, а Єрьомін був важкопоранений (осколок перебив нижню частину гомілки правої ноги і наскрізь прошив м’які тканини м’язів). Відважний сержант продовжував повзти вперед. Ножем  Іван Єгорович відрізав гомілку, яка заважала рухатись. Стікаючи кров’ю, він повзком добрався до висоти і продовжував керувати боєм… Після бою Іван Єрьомін був покладений на операційний стіл у військовому госпіталі. Відмовився від наркозу, а під час операції співав пісні. Хірург, який провів тисячу подібних операцій, назвав Єрьоміна «людиною залізної волі». 23 липня 1944 року указом Президії Верховної Ради СРСР за особисту мужність і героїзм командир відділення 2-ї стрілецької роти 93 стрілецького полку 76 стрілецької Єльнинської дивізії сержант Іван Єгорович Єрьомін удостоєний звання Героя Радянського Союзу»119.

 Німці підтягували сили для вирішального кидка на Ковель.


31 березня на станції Мацеїв були вивантажені танки 7-ї роти 5-го танкового полку СС, якою командував оберштурманфюрер СС Отто Шнайдер. Один взвод відразу був направлений для відбиття радянських контратак в районі села Березове, інші були направлені на збірний пункт полку в районі села Тупали.  Координацію дій на напрямку Тупали –Черкаси - Ковель здійснював командир 5-го танкового полку СС штандартенфюрер  Йоганес Рудольф Мюленкамп.


Мюленкамп, поза всяким сумнівом, був одним з найбільш обдарованих і майстерних танкістів не тільки Ваффен СС але й сухопутних сил Німеччини. Він був за вдачею природженим лідером, здатним вселяти в своїх підлеглих натхнення і віру в перемогу навіть в найсприятливіших обставинах.  Йоганес Мюленкамп народився 9 жовтня 1910 року в  містечку Мец-Моліньї, що поблизу Брауншвейга, де пізніше здобув військову освіту в юнкерському училищі СС («СС-Юнкершуле Брауншвейг»). У 1934 році добровольцем вступив до СС і був призначений для проходження служби в штандарті СС «Німеччина». На посаді командира взводу, а згодом 15-ї моторизованої роти цієї частини унтерштурмфрер Мюленкамп приймав участь в Польській кампанії.  За відвагу і рішучість одним з перших у військах СС був нагороджений Залізними хрестами обох класів і був підвищений у званні до оберштурмфюрера.  Французьку кампанію Мюленкам закінчив у званні гауптштурмфюрера і відразу отримав підвищення - був призначений спочатку ад’ютантом до командира дивізії «Дас Рейх» Пауля Гауссера, а за декілька тижнів на посаду командира розвідувального батальйону цієї есесівської дивізії. На чолі розвідувального батальйону Мюленкамп прийняв участь у Балканській кампанії та вступив у бойові дії з радянськими військами в червні 1941 року. Був важко поранений під час наступу на Москву в районі села Бородіно, нагороджений за літню кампанію 1941 Золотим німецьким хрестом і підвищений в званні до штурмбанфюрера. Після видужання отримав завдання сформувати перший у військах СС танковий підрозділ, який спочатку призначався для дивізії СС «Дас Райх», але за особистою вказівкою Гітлера був переданий до складу моторизованої дивізії СС «Вікінг» і отримав п’ятий порядковий номер. На чолі цього батальйону Мюленкамп відзначився в ході боїв за Ростов, був нагороджений Лицарським хрестом. Штурмбанфюрер Мюленкам на базі свого батальйону згодом сформував 5-й танковий полку СС, з яким брав участь в боях під Харковом, Черкасами, проривався з Корсунського мішка. По закінченні боїв на Волині, в серпні 1944, штандартенфюрер Мюленкамп отримав призначення на посаду командира 5-ї тд СС «Вікінг». Під його командуванням дивізія в період з 4 серпня по 5 вересня 1944 року знищила або захватила як трофеї 151 танків, 19 самохідно-артилерійських установок, 13 тягачів, 176 артилерійських гармат, 94 кулемети, 5 літаків, частина з яких була знищена і збита, а частина - захоплена як трофеї. 9 жовтня 1944 року за рекомендацією Гейнца Гудеріана Мюленкамп був призначений інспектором танкових військ СС. Останнім бойовим завданням Мюленкампа стало керівництво 32-ю панцер гренадерською дивізією СС «30 січня», якою він командував з 3 січня 1945 року і до свого поранення і полону 5 лютого. Помер Ганс Мюленкамп 23.09.86 в містечку Гослар.


7-рота отримала завдання спільно з батальйоном 431-го грп 1 квітня атакувати і захопити село Калинівка. Ця група отримала назву бойова група «Хак» за прізвищем командира 3-го батальйону 9-го панцергренадерського полку СС „Німеччина” штурмбанфбрера Франца Хака. Важкий лижний батальйон зі складу 1-ї лєбр отримав завдання висунутись в район Черкас разом з обозом боєприпасів і посилити німецький гарнізон у цьому селі.


Лижники дещо припізнились.

У ніч з 31 березня на 1 квітня підрозділи 143-ї стрілецької дивізії контратакували німецьких гренадерів і вибили їх з станції Черкаси. Почались жорстокі бої за станцію і село.

О 5-й ранку 1 квітня ескадрилья Ju-87 протягом години штурмувала позиції радянської піхоти. Ще не перестала від бомб двигтіти земля як на позиції червоних пішли в наступ 7-ма танкова рота СС і батальйон 431-го грп під командуванням капітана Еппігхауса. Грамотно побудована протитанкова оборона забезпечила відбиття першої німецької атаки. Танки, які намагались обійти позиції противника потрапили до болота. Шість «Пантер» застрягли в багнюці, дві підірвались на мінах, ще дві були підбиті радянськими артилеристами. Назад відійти змогло лише два танки. Не зумів виконати поставленого завдання і важкий лижний батальйон, який був притиснутий кулеметним вогнем до землі південніше Черкас. Біля 08.00 в атаку рушили п’ять вцілілих танків за підтримки гренадерів. На 12.30 німці вибила радянські підрозділи з Черкас.

На напрямку дій 131-ї піхотної дивізії і 5-го танкового полку СС (2-й танковий батальйон і штабна рота) наступило відносне затишшя до 4 квітня.

Категорія: Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. | Додав: voenkom (20.07.2010) | Автор: Сергій Яровенко
Переглядів: 637 | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: