2.5. Забута операція. Бої 27-ї ВПД - Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. - Бої місцевого значення. Волинь 1944. - Каталог статей - Персональный сайт Сергея Яровенко
Четвер
19.01.2017
15:53
Форма входу
Категорії розділу
Бої місцевого значення. Частина І. Спекотна зима [13]
Сторінки книги про бойові дії на Волині в січні - березні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. [24]
Бойові дії на Волині в березні - квітні 1944 року. Поліська наступальна операція військ 2-го Білоруського фронту.
Бої місцевого значення. Частина 3. У стратегічній обороні [12]
Сторінки книги. Бойові дії на Волині в квітні-червні 1944 року
Бої місцевого значення. Частина 4. На Люблін і Брест. [22]
Сторінки книги. Підготовка і хід бойових дій Люблін-Брестської наступальної операції на Волині.
Бої місцевого значення. Частина 5. Визволення півдня Волині. [28]
Сторінки книги. Бойові дії в південних районах області в березні - липні 1944 року. Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська наступальні операції.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 354
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » Бої місцевого значення. Волинь 1944. » Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція.

2.5. Забута операція. Бої 27-ї ВПД

Не менш драматичні позиції розгортались і на лівому фланзі радянського угрупування.

У зв’язку з зосередженням усіх сил 47-ї армії на подавлені супротиву ковельського гарнізону, діях 7-го гвардійського кавалерійського корпусу по охороні тилу фронту, відсутності будь – яких значних сил для прикриття правого флангу зі сторони Володимира - Волинського командування 2-го Білоруського встановило взаємодію з польською партизанською дивізією, про що командуючий 2-м Білоруським фронтом генерал – полковник П.О.Курочкін доповів у Ставку 23 березня.

24 березня  командування 2-го БФ отримало директиву Ставки за номером 202270, яка вимагала безумовного підпорядкування сил дивізії командуванню фронту. Тільки за умови виконання цієї вимоги дозволялось постачання польських частин і підрозділів зброєю, боєприпасами, іншими матеріально – технічними засобами. Ще однією умовою було зосередження дивізії в одному районі і ведення бойових дій відповідно до вказівок радянського командування128.  

26 березня представники командування 47-ї висунули вимоги до командування 27-ї Впд які передбачали повне бойове підпорядкування радянському командуванню усіх сил дивізії на території СРСР і Польщі, реорганізацію з партизанського формування у формування регулярної армії, утримання від будь – яких партизанських дій і наявність партизанських формувань на території, яка зайнята радянськими військами. Також радянське командування визнавало підпорядкування дивізії командуванню сил АК у Варшаві та польському уряду в Лондоні, не заперечувало проти підтримання зв΄язку з вищим командуванням АК і обіцяло повне оснащення дивізії зброєю, боєприпасами, артилерією, тиловим майном.

Про ці умови командування дивізії вже наступного дня доповіло командуванню АК, а командувач АК в свою чергу Верховному головнокомандувачу генералу армії Казимиру Сосноковському 4 квітня 1944 року.

В свою чергу командир 27-ї Впд отримав чітку інструкцію від командувача АК :

«1. Спираючись на радянську допомогу, приступити до реорганізації 27-ої Волинської піхотної дивізії. Ця дивізія і надалі буде в підпорядкуванні командувача АК, через нього під керівництвом Верховного Головнокомандуючого і Польського Уряду в Лондоні. Для підтримки цієї лінії підпорядкування Ви повинні зберегти стійкий і неконтрольований Радами зв'язок зі мною.

2. Завданням 27-ої Волинської дивізії є боротьба з німцями на території Польщі. В ході виконання цього завдання вона тимчасово підкорятиметься радянському командуванню, до тих пір, поки питання про її тактичне підпорядкування не буде врегульовано іншим чином шляхом угоди між радянським і польським урядами або між Верховним радянським командуванням і польським Верховним Головнокомандуючим.

3. Для розгортання дивізії використовуйте людські ресурси Волині. Порядок призову розробіть самі, погоджуючи його з Радами. Залиште за собою право присвоєння офіцерських звань від імені Верховного Головнокомандуючого і право призначення на посади від батальйону і вище, нижчі посади комплектуйте за своїм рішенням.

4. Дивізія повинна мати явно виражений характер заново створеного з'єднання Війська Польського і вирішувати бойові задачі по вказівці польських вищих державних властей. Вона не може бути депортована до Росії, всі військовослужбовці цієї дивізії повинні прийняти присягу за зразком присяги Армії Крайової.

5. Відповідаючи радянському командуванню, роз'ясніть, що Ваша група є першою, яку вони зустріли на території Польщі. У міру їх просування в глиб території Польщі вони зустрічатимуть інші польські частини, що б'ються проти німців, які також як і Ви належать до Армії Крайової.

У зв'язку з цією перспективою є необхідність принципового рішення про відносини радянського уряду і польського уряду, що дає можливість узгодженого ведення Радянським Союзом і Польщею війни з німцями на нашій території. Сподіваюся, що важку місію, яку поклали на Вас обставини, Ви виконаєте як цього вимагає честь воїна незалежної Польщі, і, що під Вашим умілим командуванням її виконають також і Ваші підлеглі»129.

Наприкінці березня основні сили 27-ї дивізії піхоти переправились на західний берег Турії для дій в районі залізниця Ковель – Дорохуськ, Володимир – Волинський – Устилуг; Турія – Західний Буг. Сили дивізії були  поділені на два полкових тактичних угрупування: північне – Любомльське і південне – Володимир – Волинське.

У зв’язку з відсутністю достатніх сил для прикриття усієї лінії фронту у смузі наступу командуванням 47-ї армії завданнями для 27-ї Вдп були визначені: стримування сил німців на південному заході від Ковеля в районі Турійськ, Олеськ, Любомль, Замлиння, Устилуг, Володимир – Волинський; утримування переправ через Західний Буг, ведення активної розвідки щодо пересування резервів гітлерівців, особливо  в напрямку Люблін – Любомль – Ковель; в разі потреби стримування резервів вермахту на дорозі Любомль – Ковель, а по можливості і Устилуг – Володимир – Волинський.

На перших порах у взаємодії радянських і польських підрозділів були суттєві недоліки, які нерідко приводили до людських втрат. Так, 26 березня радянський підрозділ, яким командував лейтенант Толпа атакував польський взвод в Любитові. У результаті боєсутички втрати радянської сторони склали 6 вбитими і 1 поранений.

Радянське командування намагалось з огляду на ситуацію, що склалася, на «невеликі» неприємності уваги не звертати. Лівий фланг все більше потребував прикриття від можливих німецьких атак.

1 квітня по обіді німецька авіація нанесла удар по відділу «Пйотра»-Золоцінського, який охороняв переправу через Турію. Зі стрілецької зброї поляки підбили два німецькі літаки.

Із 2 по 5 квітня 1944 року батальйони польської дивізії вели бої з німецькими військами на рубежі Штунь, Машів, Замлиння, Чмикос.  Наведу декілька прикладів.

2 квітня батальйон «Корда» на підходах до Замлиння і батальйон «Сокола» під Чмикосем напали на німецькі підрозділи. Втрати поляків склали 5 чоловік вбитими і 11 пораненими проти 12 вбитих та 37 поранених гітлерівців. Було захоплено 97 гвинтівок, 8 кулеметів, обоз з амуніцією. 3 квітня під Штунем рота під командуванням «Мотиля» - Збігнева Щибор-Рильського знищила в бою 81 німецького вояка, ще 30 були поранені. Втрати поляків у цьому бою склали 8 битими і 6 пораненими.

Активно діяли  роти переправ на берегах Західного Бугу. Завдяки польським саперам був збудований міст через прикордонну річку по якому переправились до Польщі загони Віктора Карасьова (3 квітня) та з’єднання П.С.Коротченка (7 квітня).

У період цих боїв наказом ГКАК від 4 квітня 1944 року (наказ отримано підполковником Ківерським 12 квітня 1944) 27-ма Волинська дивізія піхоти отримала статус регулярної частини Війська Польського і набула своєї офіційної назви130.

7 квітня ситуація змінилась - німецьке командування підтягнуло резерви і розпочало масований наступ на польські відділи. Першим гітлерівські атаки прийшлось відбивати бійцям відділу «Гарди», на позиції яких рухались німецькі танки.  Польські підрозділи почали відхід і 8 квітня завзято оборонялись під Чмикосем.  Але жовніри дивізії не були готові до ведення класичної позиційної війни, а тому змушені були 9 квітня відступити на лінію Олеськ, Ставки, Ставечки. Цього дня німці завдали масованих ударів авіацією та артилерією по позиціях польських підрозділів в районі сіл Пустунка, Ставки, Ставечки, Овлочин.

10-12 квітня північне угрупування 27-ї Впд вело важкі оборонні бої проти німецької піхоти, посиленої танками та штурмовими гарматами. Особливо запеклі бої вели підрозділу підпорядковані «Сивому».

Категорія: Бої місцевого значення. Частина 2. Забута операція. | Додав: voenkom (21.07.2010) | Автор: Сергій Яровенко
Переглядів: 495 | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: