Четвер
25.04.2024
08:17
Форма входу
Категорії розділу
Історія бойового шляху 87-ї сд (1-го формування) [11]
Розповідь про бойовий шлях 87-ї стрілецької дивізії з моменту формування до вересня 1941 року
Персоналії 87-ї сд [7]
Публікації про 87-му сд та її бійців в засобах масової інформації.
Бойові дії 87-ї стрілецької дивізії в спогадах ветеранів [41]
Спогади ветеранів 87-ї сд, зібрані сином командира 16-го сп 87-ї сд Борисом Петровичем Филимоновим та із фондів музеїв Луцька, Володимира-Волинського, Устилуга
Від курсанта до комбата. "Лейтенантська" проза Миколи Івановича Куцаєва. [8]
Розповідь про курсантські роки та перші місяці боїв 1941 року колишнього командира 6-ї стрілецької роти 283-го сп 87-їсд М.І.Куцаєва, надані його сином М.М.Куцаєвим, м.Ростов-на-Дону.
Пошук
Наше опитування
Чи готувався СРСР до нападу на Німеччину у 1941 р.

Всього відповідей: 394
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бої місцевого значення

Каталог статей

Головна » Статті » 87-ма стрілецька. У боях і походах » Бойові дії 87-ї стрілецької дивізії в спогадах ветеранів

БОЙ ЗА РАДОМЫШЛЕВСКИЙ МОСТ

Сыроватко Иван Павлович

бывший начальник разведки 1-го дивизиона 197-го лап                               

БОЙ ЗА РАДОМЫШЛЕВСКИЙ МОСТ

Эпизод, по взрыву моста через р. Тетерев в г.Радомышль 12 июля 1941 года, я помню относительно неплохо. Имею все основания полагать, что старожилы города тоже помнят этот случай.   Ведь бой был в городе и взорван мост. Взрыв был настолько силен, что в радиусе 300-400 метров разбились не только стекла в окнах, но и оборвались электрические провода на столбах. Бой длился больше часа, пока не был взорван мост.  

Автомобільний міст через р.Тетерів у місті Радомишль

В бою, довольно успешно, участвовала наша 45мм противотанковая пушка. Противник понес потери убитыми и раненым. Как потом было уточнено, был убит какой то важный офицер.

Если изложить схему боя то она будет следующая:
1. К-р 87сд приказал мне взорвать мост через р. Тетерев в г.Радомышль. который имел важное значение для противника. Меня предупредили, что мост охраняется пехотой и двумя танками (или бронемашинами). Приказ на взрыв получен свыше. Состав группы и боевые средства по моему усмотрению.
2. С помощью начальника разведотдела дивизии была укомплектована группа в составе 16 человек из 10 разведчиков, 2-х саперов, 3-х артиллеристов и меня. Состав группы был лимитирован вместимостью автомашины. Разведчики были вооружены автоматами ППД и двумя ручными пулеметами. У остальных были карабины. Я не расставался с СВТ, которая хорошо стреляла. Нам была выделена автомашина ЗИС-5, 45мм ПТО, 300 кг взрывчатки, 50 ручных гранат.
3. Мы, разведчики, до этого задания неоднократно ходили в разведку и хорошо знали местность т расположение противника вплоть до г.Радомышль. В то время сплошной линии фронта не было. Были отдельные опорные пункты, между которыми при необходимой осторожности и ловкости, можно было не только пройти, но и проехать на автомобиле, особенно в темное время суток.
4. Основной вариант плана боя заключался в следующем:
а) В темное время перед рассветом переехать линию фронта на автомашине, имея на прицепе 45мм ПТО.

б) Скрытно, перекатами, доехать до г. Радомышль, по дороге не вступая в бой с противником

в) Внезапно ворваться в город, уничтожить охрану и взорвать мост.

г) После взрыва моста оставить город и вернуться в расположение дивизии.

д) Время – с 00.00 до 22.00 12.07.41г.

Задача была успешно выполнена. Было много интересных, забавных, подчас комических подробностей.

Об этом позже.

О том, что я был представлен к правительственной награде, знал еще в 1941г. Но я думал, что наградной лист утерян в связи с неблагоприятной для наших войск на фронте в 1941-м. награду я не получил, хотелось бы узнать судьбу наградного листа.

Нагородний лист на старшого лейтенанта Сироватка І.П. за бої 1941 р.

 4.06.72г.                                                                                

Іван Павлович Сироватко пройшов усю війну. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Донському, Степовому, 3-му Українському фронтах. Був двічі поранений і контужений. За бої з гітлерівцями 1941 року в районі Володимира-Волинського, Радомишля ст.лейтенант Сироватко був нагороджений орденом Червоної Зірки (представлявся до ордену Леніна).  У травні 1942 року відзначився при відбитті атаки 3-ї німецької танкової дивізії. Його батарея (32-й гв.ап 13-ї гв.сд) підбила 8 танків противника. За бої за Сталінград у вересні – листопаді 1942 р. гв.капітан Сироватко отримав орден Червоного Прапора.  З 22 по 29 квітня 1944 р. командував 3-ю гвардійською повітряно-десантною бригадою. Війну гв.майор І.П.Сироватко закінчив на посаді командира 116-го окремого гвардійського винищувально-протитанкового артилерійського дивізіону 103-ї гвардійської стрілецької дивізії. За останні бої з гітлерівцями на території Угорщини й Австрії був удостоєний ордену Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Категорія: Бойові дії 87-ї стрілецької дивізії в спогадах ветеранів | Додав: voenkom (03.08.2014)
Переглядів: 643 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: